Обґрунтування необхідності соціологічного вивчення маніпуляцій в соціальних комунікаціях, зокрема в соціокультурному аспекті. Складові процесу маніпулятивного впливу в їх соціокультурному навантаженні. Проблематика досліджень маніпуляцій в соціології.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса ШевченкаРобота виконана на кафедрі галузевої соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Яковенко Юрій Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри галузевої соціології Захист відбудеться "20 "лютого 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.001.30 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Враховуючи суперечливість трансформації посттоталітарного суспільства з одного боку та бурхливий розвиток ЗМК, пожвавлення соціокультурних взаємодій в цілому, є підстави вважати, що в українському соціумі сьогодні гостро постає проблемна ситуація поширення маніпулятивних впливів на суспільну свідомість. За таких умов, відомі способи дослідження впливів не призводять до адекватності пізнання як самого впливу, так і засобів його фіксації та наступного подолання. Ситуація заміни ідеологічного тиску на прихований, відсутність вироблених шляхів його осягнення соціологією формує наукову проблему: наявні знання про прийоми та засоби маніпуляцій виявляються недостатніми для осягнення загального механізму маніпулятивного впливу та вивчення його як різновиду соціальної комунікації на всіх рівнях здійснення. Зокрема існує необхідність "легітимізації" та виокремлення поняття "маніпуляція" в соціологічній теорії, розробки соціологічної концепції цього явища, вивчення механізмів та наслідків його здійснення, а також окреслення його соціокультурної специфіки. Ступінь наукової розробки теми свідчить, що маніпулятивний вплив як явище суспільного життя досі не був обєктом окремого соціологічного вивчення.Відсутність системної соціологічної розробки теми в наукових джерелах зумовила розгляд базових для її розкриття категорій: соціальна комунікація, соціальна дія, інформація, виявлення їх специфіки, а через неї - уточнення суттєвих ознак маніпулятивного впливу. Характерними рисами соціальної комунікації, виділеними в цій роботі, є: інтенційність здійснення в реалізації цілепокладання учасників комунікації (С.Титов), соціокультурний характер (Л.Іонін, Л.Ніколаєнко), її тлумачення як обміну будь-якого соціального процесу (Т.Дрізде), багатоаспектність розгляду інституціональних проявів комунікації в суспільстві (М.ДЕФЛЕР, С.Бел-Рокіч). Зафіксована еволюція уявлень дала підстави обґрунтувати тезу, що проблематика впливу повязана не стільки з ефектом або особливостями каналу комунікації, скільки з особливим способом його здійснення. Сама ситуація впливів у комунікаціях історично змінювалась від простого пропагандистського тиску до більш складних та майстерних способів організації впливу. Збереження цієї конвенції зумовлює маскування впливу в соціумі, коли комунікатору необхідно досягнути власної мети, підтримуючи видимість вибору реципієнта.В дисертації здійснене теоретичне узагальнення і нове розв‘язання наукового завдання, що виявляється в розробці методологічного підходу до вивчення явища маніпуляції. Основною метою дослідження була розробка концептуальної моделі явища маніпулятивного впливу як способу здійснення соціальної комунікації, яка досягнута шляхом розробки та обґрунтування теоретичної моделі маніпулятивного впливу. За підсумками роботи можна стверджувати, що згідно сучасного стану суспільних відносин, утвердження демократичних цінностей стратегічні комунікаційні впливи набувають прихованого маніпулятивного виразу. Обґрунтовано, що забезпечити виявлення загальних механізмів здійснення маніпулятивного впливу можливо лише за умови встановлення способу розгляду цієї соціальної дії, єдиного на всіх рівнях комунікації функціонально. Визначено, що здійснення захисту від маніпулятивного впливу забезпечується поєднанням соціального досвіду типових комунікаційних ситуацій реципієнта та його соціокультурної компетентності.