Методологічні передумови розробки соціологічного підходу до аналізу конфлікту й консенсусу. Методологічні проблеми вимірювання соціальних конфліктів у суспільстві. Особливості впливу мови конфлікту на соціокомунікативні процеси в умовах соціальних змін.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н.КАРАЗІНА СОЦІОКОМУНІКАТИВНІ ПРОЦЕСИ У СУСПІЛЬСТВІ, ЩО ТРАНСФОРМУЄТЬСЯ: ЛІНГВОКОНФЛІКТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗНауковий консультант: доктор соціологічних наук, професор Куценко Ольга Дмитрівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри соціальних структур та соціальних відносин Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник Костенко Наталія Вікторівна, Інститут соціології НАН України, завідувач відділу соціології культури і масової комунікації доктор соціологічних наук, професор Лисиця Надія Михайлівна, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, професор кафедри прикладної соціології; доктор соціологічних наук, професор Черниш Наталія Йосипівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри історії та теорії соціології Захист відбудеться «18» травня 2010 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.15 у Харківському національному університеті імені В. Н. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н.Особливого значення набуває управління конфліктами, для здійснення якого необхідно досліджувати конфлікт не тільки як доконаний факт, але й виявляти латентні форми конфліктів, керуючи потенційними конфліктами на ранніх стадіях, тим самим попереджуючи розвиток конфліктних відносин у гострій і руйнівній формі. Аналіз наукової літератури показує можливість розвитку поняттєвого апарату соціології конфлікту, а також розуміння моделей соціальних конфліктів враховуючи лінгвістичну складову, що може бути реалізовано саме при розгляді конфліктів як соціокомунікативних процесів. Виходячи з викладеного вище, науковою проблемою, що перебуває у фокусі даного дисертаційного дослідження, є відсутність у сучасній соціології концептуальних розробок щодо аналізу соціальних конфліктів з урахуванням лінгвістичних факторів їх виникнення, розвитку й урегулювання, що обмежує можливості виявлення потенційної конфліктності соціокомунікативних процесів та ускладнює вибір оптимальних варіантів реагування на конфлікт. Розвязання цієї наукової проблеми передбачає розробку теоретико-методологічного підходу до дослідження конфліктних проявів соціокомунікативних процесів, який би враховував особливості впливу так званої «мови конфлікту» і дозволяв здійснювати вимірювання потенційної конфліктності через мову, текст, дискурс, розглядаючи в єдності інституціональну й повсякденну площину прояву конфліктних процесів у суспільстві, що трансформується. У дисертаційному дослідженні увагу зосереджено не тільки на можливостях дослідження конфліктної складової соціокомунікативних процесів, але й на можливостях дослідження соціокомунікативних процесів через конфлікт (зокрема, через конфлікт інтерпретацій).У першому розділі - «Теоретико-методологічні передумови розробки лінгвоконфліктологічного підходу до дослідження соціокомунікативних процесів» - проаналізовано основні підходи до дослідження конфлікту та консенсусу як проявів соціальних комунікацій з точки зору наявності у них лінгвістичної складової, визначено, яким чином будуть використовуватися основні поняття, що характеризуються багатовимірністю тлумачення, а саме: конфлікт, соціальний конфлікт, соціальні комунікації, соціокомунікативні процеси, дискурс. У підрозділі 1.1 - «Теоретичні засади дослідження конфліктів і соціальних комунікацій у суспільстві, що трансформується» - відзначається множинність підходів до дослідження соціальних комунікацій і до вивчення конфліктів, порівнюються різні підходи з точки зору представленості процесуального компонента, аналізуються концепції, у яких розглядаються співвідношення «комунікація-мова-конфлікт», «комунікація-мова-дискурс», «комунікація-конфлікт-текст» з точки зору специфіки визначення цих понять і їх співвідношення. Крім того, визначаються перспективи залучення понять «мова», «текст» і «дискурс» у дослідження конфліктів як соціокомунікативних процесів, у звязку з чим було проведено аналіз теорій соціальних конфліктів з точки зору включеності в них лінгвістичної складової. Луманом ролі мови, смислу, розуміння, теми в процесі комунікації, що створює передумови для розробки лінгвістичних моделей конфлікту як комунікативного процесу. Передумови лінгвістичного конструювання соціальних конфліктів можуть бути зафіксовані за допомогою лінгвоконфліктологічної експертизи, яка дозволяє виявити в лінгвістичних формах соціальних комунікацій образи соціальних конфліктів минулого, тенденції розвитку соціальних конфліктів у сьогоденні й визначити передумови виникнення конфліктів у майбутньому, а також розкрити семантичні характеристики соціальних комунікацій, які можуть бути включені в процес управління соціальними конфліктами (як-то, провокування конфлікту, формування солідарного ставлення, помякшення конфлікту, завершення конфлікту тощо).