Соціогуманітарна концепція Європейського Союзу: ціннісний вимір - Статья

СОЦЮГУМАШТАРНА КОНЦЕПЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ЦІННІСНИЙ ВИМІР“Про основні напрями зовнішньої політики України”, у якій зазначалося, шо перспективною метою української зовнішньої політики є членство України в Європейських Співтовариствах за умови, що це не шкодитиме її національним інтересам, а з метою підтримання стабільних відносин з Європейськими співтовариствами Україна підпише Угоду про партнерство і співробітництво, реалізація якої стане першим етапом просування до асоційованого, а згодом - повного її членства у цій організації [1]. Оскільки впровадження європейських стандартів у соціогуманітарну сферу є одним із пріоритетів політики України з огляду на міжнародні зобовязання держави у контексті європейської інтеграції та потребу забезпечення соціогуманітарної безпеки в країні, актуалізується проблема детального і системного вивчення досвіду ЄС у цій сфері на основі ціннісних конотацій його концепту людиноцентризму. Водночас, незважаючи на численні наукові праці, роботи експертів та аналітиків, доводиться констатувати відсутність комплексного дослідження політики ЄС у сфері забезпечення соціогуманітарної безпеки та її впливу на процеси соціогуманітарного розвитку у глобальному, регіональному, національному вимірах з позиції ціннісного виміру Євросоюзу Тому метою статті є розкриття комплексу конструктивних принципів і поглядів на цінності, що закріплені у правових актах і діяльності інституцій ЄС, у контексті їх впливу на соціогуманітарну безпеку. Фундаментальною основою європейських цінностей стали права та свободи людини і громадянина, соціальна справедливість та рівність усіх перед законом, які, ґрунтуючись на конституційних традиціях і міжнародних зобовязаннях європейських держав, знайшли правове закріплення в установчих договорах ЄС, Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Соціальних хартіях, прийнятих Європейським Співтовариством і РЄ, та інших документах. У Хартії основних прав Європейського Союзу цінності як права, свободи і принципи сформульовані у категоріях поваги і недоторканості гідності людини; прав і свобод людини, зокрема поваги приватного і сімейного життя, захисту відомостей особистого характеру, свободи релігійних поглядів, інформації, професійної діяльності, права на освіту тощо; рівності, що передбачає рівність у правах, недопущення дискримінації, культурне, релігійне та мовне різноманіття, захист прав вразливих груп населення тощо; солідарності, що визначається низкою трудових прав, правом на соціальне забезпечення і соціальну допомогу, охорону здоровя, довкілля тощо; громадянства, що розкривається крізь призму права обирати та бути обраним, належного управління, доступу до документації, допомоги омбудсмана тощо; а також правосуддя як основи правової держави.У парадигмальному просторі соціогуманітарної безпеки важливого значення набуває те, які політичні, соціальні, культурні імперативи домінуватимуть у суспільстві. При цьому надзвичайно важливо враховувати, що цінності, які поділяються суспільством, є головним чинником поглиблення інтеграційних процесів і взаємодії держав у сфері забезпечення соціогуманітарної безпеки і розвитку. У штучному ідеально-типовому переліку доречно виокремити такі з них: політичну, що спрямована на забезпечення демократії, розвиток правової держави, протидію дискримінації, забезпечення громадянських прав і свобод людини; консолідуючу - формування європейської спільноти і спільного соціогуманітарного простору; інтегративну - згуртування європейського суспільства, збереження і поширення європейських цінностей; правову - забезпечення правосуддя, гарантування допомоги омбудсмена, захист прав людини і громадянина; економічну - формування соціально орієнтованої ринкової економіки, забезпечення збалансованого економічного зростання, повної зайнятості населення, добробуту, благополуччя, гарантування власності, подолання бідності; соціальну - досягнення соціальної злагоди, соціальне забезпечення і соціальна допомога, охорона здоровя, підтримка інституту сімї, захист вразливих груп населення; культурну - збереження традицій, свобода релігійних поглядів, підтримка мовної політики, розвиток освіти, культури; інформаційно-комунікативну - забезпечення доступу до документації, взаємодії з громадянами тощо.