Основні проблеми єдності соціогуманітарних, природничих і технічних наук. Процес розвитку взаємин людства та природи, принципова різниця між розумом та інтелектом. Розробка концепції соціотехнічної макросистеми сталого інтелектуального розвитку.
Аннотация к работе
Розроблено основні наукові напрямки запропонованої концепції еконатурології: загальна теорія СТМ (соц/огуманітарні знання про особистість та суспільство у сфері економічних відносин, організації продуктивних сил та управління господарством цивілізації вищого рівня); техноресурсологія (область знань про ресурси Землі, ближнього космосу та технології їх використання у способі життєдіяльності земної цивілізації ХХІ століття - продуктивних силах в частині засобів виробництва); техноенергологія (знання про виробництво та перетворенні видів енергії; знання, сполучні в ієрархії «духовне-енергетичне-матеріальне»).Рекомендовано для подолання організаційного, політичного розмежування екологів з різних країн в процесі практичної реалізації концепції еконатурології залучити не тільки представників науки, але й освіти, економіки, політики, які сформують владну надбудову (структуру управління) з відповідним рівнем мислення. The basic scientific directions of the proposed concept of Eco Natural Philosophy are developed: the general theory of STM (socio-humanitarian knowledge about the person and society in the field of economic relations, organization of productive forces and management of the economy of a higher level civilization); technoresursology (area of knowledge about the resources of the Earth, the near-space and the technology of their use in the mode of life of the earths civilization of the twenty-first century - the productive forces in the part of means of production); techno energy (knowledge of the production and transformation of energy, knowledge, connecting in the hierarchy "spiritual energy-material").Намагаючись зрозуміти суть філософії Іммануїла Канта: «Дві сутності наповнюють душу завжди новим, усе більш сильним подивом і благоговінням, чим частіше і глибше ми розмірковуємо про них, - це зоряне небо наді мною і моральний закон в мені», мимоволі замислюємося, чому у багатьох з нас не знаходиться бажання та часу поглянути на зоряне небо, чому наша мораль залишається на рівні не тільки вкрай низькому, але й небезпечному для життя на планеті Земля. Пророчий напис на одній із внутрішніх стін піраміди Хеопса також попереджає, що люди загинуть від невміння користуватися силами природи і незнання істинного світу. Її багатоплановість до відомих уже перманентних соціальних, політичних, релігійних протистоянь доповнилася колосальними екологічними ускладненнями.Приклади повсюдні, і особистість, здатна до критичної оцінки нашого буття, бачить помітне прискорення дисгармонійності нашого життя у штучно створеному людством для задоволення всіх потреб техногенному середовищі. Її головна функція - органічне поєднання на принципах субкоординації знань про соціальні та технічні сфери діяльності людства на умовах коеволюції у складі основних наукових напрямків, кожен з яких має перспективу подальшого розвитку в окрему теорію сталого розвитку людства: загальна теорія СТМ (соціогуманітарні знання про особистість та суспільство у сфері економічних відносин, організації продуктивних сил та управління господарством цивілізації вищого рівня); Проблема еволюції науки - феномена, виняткового явища соціокультури - розглядається як процес становлення єдиної науки про людину та природу, про наше буття на планеті Земля зі спробою відповісти на запитання: у чому полягає сутність єдності суспільних, гуманітарних, природничих і технічних наук? Синтезуюча функція ідеї еконатурологічної субкоординації науки передбачає провідну роль соціогуманітарних наук щодо наук природничих і технічних в процесі переходу на вищий рівень культури людини та суспільства. Ідеться не про внесення методів досліджень фізичних явищ, наприклад, у галузь соціології чи економіки, а про посилення впливу науки на весь спектр життєдіяльності соціуму, про визнання науки суспільством і владою як головної, уже не перетворювальної, а творчої сили сучасності.Потрібно подолати організаційне, політичне розмежування екологів з різних країн для розширення простору єднання науки навколо концепції переходу до сталого інтелектуальному розвитку, залученням у цей простір представників не тільки науки, але й освіти, економіки, політики, формуючи владну надбудову (структуру управління) з відповідним рівнем мислення.