Вивчення лісових ландшафтів та зміни лісистості досліджуваної території. Лісові ландшафти і їх динаміка. Шляхи оптимізації використання функціональних можливостей лісових ландшафтів. Сучасний стан лісів Волинської області та їх функціональні особливості.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Волинський державний університет імені Лесі Українки Географічний факультет Кафедра фізичної географії Пугач Роман Іванович СОЦІОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЛІСОВИХ ЛАНДШАФТІВ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ Спеціальність 7.070501 - Географія Робота на здобуття кваліфікації спеціаліста Науковий керівник: канд. геогр. наук, доц. Тарасюк Н. А. ЛУЦЬК - 2002 ЗМІСТ Вступ Розділ 1.Вивчення лісових ландшафтів та зміни лісистості досліджуваної території Розділ 2. Шляхи оптимізації використання функціональних можливостей лісових ландшафтів Висновки Література Додатки ВСТУП Волинська область - край озер, річок, боліт і лісів. Поєднання цих компонентів з кліматичними особливостями, рельєфом, грунтами зумовлюють існування тут своєрідних геосистем. Без лісу немає Полісся, немає Волині. В даній роботі ми розглянемо важливість лісових ландшафтів у функціонування всіх геосистем області, всієї її території на основі дослідження функцій лісових ландшафтів. Сформовані природні умови за участю цього типу геосистем без нього зміняться, що призведе до зміни всіх інших природних компонентів. Велика частка населення Землі живе поблизу лісів, а то й у самих лісам. Негативні наслідки, до яких призводить зведення лісових площ без відповідного наукового обгрунтування, часто бувають невиправними і болючими. Вирубка великих лісових масивів на західних схилах Карпат призвела до неодноразової катастрофічної повені на р.Тиса. Це трагедія. Вивчення лісових ландшафтів ТА ЗМІНИ ЛІСИСТОСТІ ДОСЛІДЖУВАНОЇ ТЕРИТОРІЇ Ліс - один з основних типів рослинності, що складається з сукупності деревних, чагарникових, трав”янистих та інших рослин (мохи, лишайники), включає також тварин і мікроорганізми, які впливають один на одного, взаємодіють між собою і з навколишнім середовищем. Так Г.Ф.Морозов, російський вчений по лісівничій справі, казав, що ліс - це сукупність не лише рослинних, але і тваринних форм, які існують під владою зовнішнього географічного середовища і у зв’язку з ним. Цього погляду на типологію притримуються більшість вчених. Для подальшого розвитку науки і втілення її у практику, лісове господарство, необхідно будувати більш життєво і просту класифікацію типів насаджень. Погребняк вважає, що необхідно ясно дотримуватись лісівничого масштабу, встановлюючи типологічні одиниці, строго розмежовуючи розуміння “типу “ від “ асоціації “. Поліську підпровінцію займає низовина на півночі та Волинська височина на півдні. У складі першого виділяють п’ять геоботанічних районів: Ратнівсько - Любешівський, Зарічнянсько - Висоцько -Сарненський, Ковельсько - Маневицький, Турійський та Цумансько - Костопільський. Лісистість становить 9%. Сучасна картина поширення лісових ландшафтів на території України далеко не відповідає тій, яка була ще в доісторичні часи. Взагалі в цей час ліси вкривали великі площі не тільки сучасного Полісся, а й Лісостепу і навіть Степу. У ранньому голоцені переважали сосна і береза, які росли на піщаних масивах. В другу третину періоду на кращих грунтах до сосни приєдналися дуб і в’яз. За даними М.О. Цвєткова, лісистість України з кінця вісімнадцятого століття по 1914 рік зменшилася в 1,6 рази. Г.О.Бачинський подає схему функціонального значення лісових ландшафтів, де поєднуються природні функції з антропогенними.