Визначення місця та ролі поняттєво-категорального апарату інвайронментального підходу в соціологічному теоретизуванні та соціотехнологіях. Осмислення та стратегія підприємства як інструменту конструювання соціальним середовищем і підтримання зв’язків.
Аннотация к работе
КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наукЗахист відбудеться "19" березня 2011 р. о 10.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.02 при Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Це дає можливість здійснювати осмислення та інтерпретацію стратегії підприємства як інструменту конструювання соціального середовища і підтримання зворотних звязків підприємства як соціальної організації із широким колом варіативних соціальних чинників, які не є суто економічними і привязаними до отримання прибутку. поняттєвий категоральний інвайронментальний Встановлено, що маркетинг у сучасних умовах є сукупністю соціотехнологій конструювання соціального середовища засобами соціологічної діагностики та впливу на різні сегменти ринку задля досягнення найменшого рівня соціоекономічних ризиків при високому рівні зворотного звязку між інвайронментальними соціальними очікуваннями та стратегією підприємства. Установлено, что маркетинг в современных условиях является совокупностью социальных технологий конструирования социальной среды средствами социологической диагностики и воздействия на различные сегменты рынка для достижения наименьшего уровня социально-экономических рисков при высоком уровне обратной связи между инвайронментальными социальными ожиданиями и стратегией предприятия.Необхідною є нова концепція соціального управління, яка адекватно відображає зміни в еволюції соціальних систем при їх поступовому переході від суспільства-системи до суспільства-середовища, управлінні соціальними організаціями загалом і підприємствами зокрема. При цьому здатність системи управління підприємством генерувати своєчасні й адекватні вимогам ринку управлінські рішення стає найважливішим, але все ще маловикористовуваним ресурсом підвищення конкурентоспроможності підприємства в організаційних трансформаціях, зумовлених підвищенням інвайронментальної стохастичності. Отже, проблемою дослідження є розрив, який виник у соціології між наявністю широкого спектра наукових розробок, присвячених дослідженню зовнішнього оточення підприємства як соціальної організації та відносним дефіцитом узагальнюючих робіт, в яких би здійснювалася соціологічна рефлексія поняттєво-категорійного апарату інвайронментального підходу у формуванні та функціонуванні стратегії як інструменту адаптації підприємства як соціальної організації до стохастичного соціального середовища. Вагомий внесок у вивчення різноманітних теоретичних вимірів формування стратегії як інструменту адаптації організації підприємства до стохастичного соціального середовища зробили американські, фінські, французькі, російські та українські соціологи, економісти та фахівці в галузі теорії та практики соціального управління, зокрема: Д. Разом з тим аналіз рівня наукової розробленості теми дисертаційного дослідження дає змогу зробити висновок про те, що, незважаючи на наявність великої кількості праць з різних аспектів стратегічного управління підприємством, відчувається відносно недостатня розробленість поняттєвого апарату, який би давав можливість у систематизованому вигляді концептуалізувати соціо-інвайронментальний підхід у розумінні стратегічного управління, що перебуває на стику соціального макрорівня та макрорівня діяльності окремого підприємства.У першому розділі - "Теоретичні основи дослідження стратегічного управління як інструменту виробничої організації у внутрішньо організаційному та зовнішньо соціальному середовищі" - стратегічне планування в науковій літературі розглядається як діяльність щодо формування цілей і стратегій шляхом зіставлення наявних ресурсів підприємства із зовнішніми можливостями, які будуть використані для досягнення цілей, або як процес прийняття управлінських рішень стосовно цільових орієнтирів та розподілу ресурсів. На сучасному етапі стратегічне планування сприймається як умова ефективного управління підприємством і тому в широкому сенсі слова стратегічне планування являє собою, як вважає Д. Отже, результатом стратегічного планування вважаємо перспективні цілі та стратегії, що знаходять своє відображення в стратегічних планах і програмах підприємства. У ході аналізу літератури із соціології організацій, управління соціальними організаціями, менеджменту було виявлено, що, запропоновані різними вченими систематизації еволюції систем стратегічного управління мають відмінності, але всі вони показують, як на різних етапах соціально-економічного розвитку суспільства змінювалися завдання і погляди на ці процеси.