Посилення соціально-захисної спрямованості державної соціальної політики за умов глибокої трансформації суспільства. Еволюція концепції соціальної держави від держави добробуту до держави соціальних інвестицій. Інтегральна соціально-ліберальна модель.
Аннотация к работе
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ Соціально-захисна спрямованість державної соціальної політики за умов трансформації українського суспільстваРобота виконана в Одеській національній юридичній академії Міністерства освіти і науки України Гансова Емма Августівна, Одеська національна юридична академія, професор кафедри соціальних теорій Сирота Іван Михайлович, Одеська національна юридична академія, професор кафедри трудового права і права соціального забезпечення Захист відбудеться 25 жовтня 2002 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.086.02 в Одеській національній юридичній академії за адресою: 65009, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м.Актуальність теми дослідження зумовлена неадекватністю існуючої в Україні моделі державної соціальної політики соціально-економічній і політичній ситуації, яка склалася в українському суспільстві. Водночас здійснюваний державою протягом останніх років курс на лібералізацію економіки із ужиттям “шокової терапії”, зведення моделі системної трансформації суспільства до логіки однобічного економізму і навіть “ринкового фундаменталізму”, фактична експропріація особистих внесків громадян призвели до різкого падіння матеріального рівня життя переважної частини населення і його соціальної дезадаптації, породили кризу духовності, патріотизму, довіри до влади. 4) проаналізувати правові засади соціального захисту в Україні з позицій їхньої достатності та відповідності новим вимогам, запропонувати напрями подальшого розвитку нормативно-правової бази соціального захисту; Використання соціологічного підходу при дослідженні соціального стану суспільства дало змогу побудувати модель як цілісної суспільної системи, так і її окремих підсистем: соціальної сфери, соціальної політики, соціального захисту, соціальної допомоги. отримав подальший розвиток зміст понять “соціальна політика” та “соціальний захист”, досліджені наукові основи, форми і методи здійснення соціального захисту, визначені основні напрями його удосконалення та розвитку в сучасних умовах на загальнодержавному та місцевому рівнях;У розділі І “Теоретико-методологічні засади дослідження соціальної політики” аналізується ступінь наукової розробленості теми дослідження, розкрито сутність поняття, структури та функцій соціальної політики, розкривається співвідношення її політичного, економічного та соціального аспектів, наводяться показники соціального розвитку суспільства, розглядаються концепція соціальної держави та форми її реалізації у розвинених країнах світу. Водночас за межами дослідницького інтересу залишились окремі питання щодо реалізації соціальної політики на місцевому рівні, соціальної структури суспільства, недержавних компонентів системи соціального захисту, розробки і реалізації соціальних програм, механізмів взаємодії державних і недержавних субєктів соціальної політики, наукове обґрунтування форм і методів роботи соціальних служб тощо. На основі системного аналізу поняття соціальної політики, її структури та функцій в історичному і суспільно-політичному вимірах, співставлення різних підходів і дефініцій автором запропоновано нове визначення соціальної політики, яка розглядається як комплекс заходів, що здійснюються державними інститутами та недержавними субєктами з виявлення, задоволення та узгодження потреб та інтересів громадян, соціальних груп, територіальних громад. У розділі ІІ “Соціальний захист як найважливіша функція соціальної політики” визначено зміст і основні компоненти соціального захисту, досліджено форми і методи його адресного здійснення щодо соціальних груп українського суспільства, намічено перспективи його удосконалення і розвитку. На відміну від переважаючих нині уявлень у роботі дано поширене трактування поняття соціального захисту, згідно з яким його субєктами є не тільки держава у особі відповідних державних і муніципальних служб, а й підприємства, обєднання громадян та самі громадяни.