Визначення педагогічної спільноти як прошарку суспільної еліти. Аналіз особливостей функціонування педагогічної спільноти у сучасному "мережевому суспільстві". Визначення чинників єдності, солідарності й конкурентоздатності педагогічної спільноти.
Аннотация к работе
Автором проаналізовано і визначено феномени «спільнота», «педагогічна спільнота», «спільнототвірні ознаки», «соціально-психологічний потенціал спільноти». Проаналізовано спільнототвірні ознаки педагогічної спільноти, що становлять її соціально-психологічний потенціал, та умови актуалізації й деактуалізації цього потенціалу.Так від педагогів вимагається: з одного боку, відповідність освітнім стандартам, а з другого - ініціатива і творчість; з одного боку, слідування призначеному курсу, принциповість і вимогливість, а з другого - толерантність та емпатійність; з одного боку, високі моральні якості, а з другого - конформність і готовність іти на поступки задля інтересів більшості; з одного боку, фізичне і психічне здоровя, а з другого - згода і здатність мати те й те за низького матеріально-економічного статку тощо. Високі перфекційні стандарти місійності і служіння, які висуваються до педагогічної еліти на всіх рівнях її професійної діяльності і суспільного включення: 1) створюють особливий професійний дискурс; 2) утримують усіх індивідуальних і колективних субєктів системи освіти - управлінців і топ-менеджерів вищих щаблів системи освіти, педагогічні й науково-педагогічні колективи різного рівня організації, окремих педагогів - в єдиному освітньо-педагогічному просторі; 3) дають підстави для виокремлення педагогічної спільноти як особливої професійної спільноти, добре впізнаваної нею самою й іншими соціальними субєктами, принципово відмінної від інших професійних спільнот (технічних чи медичних працівників, програмістів, будівельників тощо), яка має відмінні від інших ознаки (потреби, інтереси, домагання, мотиви, цінності). Разом із цим ці перфекційні стандарти створюють стан хронічної інноваційно-перфекційної напруги, яка, не маючи нормальних виходів, часто й густо відгукується невдоволенням результатами власної професійної діяльності і життям загалом, емоційним вигоранням, розчаруванням, втратою здатності до професійного та особистого вдосконалення, до творчості тощо. Васютинський і багато інших, наголошуючи, що, як суспільна істота, людина: 1) прагне контактів, успільнення, обєднання з подібними до себе; 2) надзвичайно чутлива до соціальних маркерів (норм, цінностей, оцінок, ідеологій); 3) прагне поділяти й узгоджувати свої ідеї, думки, емоції, дії з іншими людьми. Без цього вона почувається самотньою і недовершеною (Маслоу А. Г., 1999; Васютинський В. О., 2010). педагогічний спільнота еліта суспільствоГоловними спільнотототвірними ознаками педагогічної спільноти, які гуртують і консолідують її, роблять її «крізьпоколінною» і становлять її соціально-психологічний потенціал, є: 1) історичний, соціокультурний, психолого-педагогічний досвід; 2) усвідомлення представниками спільноти своєї елітарності, винятковості й місійності; 3) високий ступінь зовнішнього внормування й формалізації діяльності, що послаблює особисту й соціальну відповідальність та зменшує психологічні ризики; 4) комунікабельність, со-ціабельність, висока потреба в причетності; 5) висока здатність до соціальної адаптації, соціальної регуляції, виконавська дисципліна.