Соціально-психологічна адаптація як психолого-педагогічний феномен. Дослідження соціально-психологічної адаптації п’ятикласників до умов навчання в середній ланці загальноосвітньої школи (при переході з початкової школи в середню), обґрунтування методик.
Аннотация к работе
Мукачівський державний університет Кафедра психології та педагогіки дошкільної освіти ОКР «Бакалавр» на тему: Соціально-психологічна адаптація пятикласників до навчанняСьогоднішня школа не в змозі успішно вирішувати поставлені перед нею завдання без урахування інтенсивності, конструктивності, тривалості, «хворобливості» адаптаційних процесів, що відбуваються у школярів, їхніх батьків, вчителів Якісно інша, у порівнянні з попередніми інститутами соціалізація (сімя, дошкільні установи), атмосфера шкільного навчання, що складається із сукупності розумових, емоційних і фізичних навантажень, висуває нові, ускладненні вимоги не тільки до психофізіологічної конституції дитини або його інтелектуальних можливостей, а й до цілісної його особистості, і перш за все, до її соціально - психічного рівня. Так чи інакше, вступ до школи завжди повязаний зі зміною звичного способу життя і вимагає адаптації до нових умов соціального існування. Надзвичайно складним є період переходу школярів з початкової школи в основну: предметне навчання, ускладнення навчального матеріалу, змінюється учительський склад, висуваються більш високі вимоги до навчальної діяльності школярів, зростання числа педагогів - все це знижує працездатність, підвищує тривожність, викликає стан фрустрації. У школі проблема адаптації частіше асоціюється з навчанням першокласника, рідше - у звязку з переходом у середню ланку і ще рідше - з переходом у старші класи.Грибов виявив співвідношення категорій “рівновагу”, “гомеостаз”, “організм”, “середа” через категорію “адаптація”: поняття “адаптація” є опосередкованим ланкою між обєктами “організм” і “середа” і між процесами “рівновага” і “гомеостаз”. Сам же цей процес є механізм забезпечення гомеостазу, тобто процесу, що забезпечує рівновагу між організмом і середовищем”. Оскільки існує, на наш погляд, ще одна важлива точка зору на адаптацію як на процес взаємодії субєкта та обєкта, субєкта і субєкта, в результаті якого неминуче відбуваються зміни в обох взаємодіючих частинах. Але і організм теж не перебуває в статичному стані, тобто система “організм - середовище” перебуває у стані динамічного нерівноваги, отже, процес адаптації має здійснюватися завжди. Бал відзначає, що якщо мова йде про акомодації, тобто адаптація розглядається у вузькому сенсі, тоді можливе використання виразу "адаптація до середовища", але коли адаптація характеризується в широкому сенсі, слід застосовувати термін “адаптація у середовищі” [44, c.47 ].Адаптація - процес пристосування індивіда до умов та вимог нового середовища, життя й діяльності. її результатом є пристосованість як риса особистості, що виступає показником життєвої компетентності індивіда. Найчастіше навчання не дає необхідної трансформації інтелектуальних структур, розширюючи систему уявлень дитини, воно не сприяє удосконаленню способів сприйняття і опрацювання інформації, навчання орієнтується на завершені цикли розвитку і тому нічого не може дати для розвитку. Труднощі, що виникають у дітей при переході в середні класи, можуть бути повязані також з певною де індивідуалізацією, знеособлюванням підходу педагога до школяра. Оскільки в житті дітей цього віку значне місце ще займає гра, розвиток цих процесів спочатку краще проводити не навчальний матеріалі і в ситуації, відмінної від навчальної, що успішно можуть робити і батьки. Загальне позитивне ставлення до себе та уявлення про свої можливості, не спирається на оцінку своєї реальної успішності, нерідко призводить до того, що діти охоче беруться за багато справ, будучи впевнені, що вони зможуть це зробити, але при першій же труднощі кидають, не відчуваючи при цьому особливих докорів сумління.У дослідженні брали участь 23 учнів 5 - тих класів. На першому етапі дослідження ми провели методику "Визначення мотивації школяра до навчання у школі "( О. 15 - 19 балів - позитивне ставлення до школи, але школа більше приваблює позашкільними справами; Учням пропонується відповісти на 90 запитань, що стосуються різних сторін їхньої особистості: поведінки, самопочуття, бажань, страхів, переконань тощо. Такі діти досить благополучно відчувають себе у школі, одначе ходять частіше до школи, щоб спілкуватися з друзями, з вчителями.Процес соціально-психологічної адаптації пятикласників реалізується через систему соціальних інститутів, одним з яких є школа, де соціальні якостей особистості коригуються і формуються відповідно до суспільно значущими цінностями. Соціально-психологічна адаптація пятикласників може полягати в позбавленні від почуття страху, самотності чи скороченні термінів соціального навчання, коли, спираючись на громадський або груповий досвід, учні позбувається необхідності проб і помилок, відразу вибираючи більш відповідну програмну поведінку. У ситуації новизни у пятикласників виникає емоційний дискомфорт і збільшується ризик шкільної дезадаптації, коли внутрішні психологічні проблеми ускладнюють процес навчання.
План
ЗМІСТ психологічний адаптація навчання пятикласник
ВСТУП
РОЗДІЛ I Теоретичні підходи до проблеми соціально-психологічної адаптації пятикласників до навчання в середній школі
1.1 Соціально-психологічна адаптація як психолого-педагогічний феномен
1.2 Особливості навчання при переході з початкової школи в середню
1.3 Психологічні основи адаптації пятикласників до умов навчання
РОЗДІЛ II. Дослідження соціально-психологічної адаптації пятикласників до умов навчання в середній ланці загальноосвітньої школи
2.1 Організація дослідження та обґрунтування методик