Розроблення навчальної програми та системи практичних рекомендацій з метою формування еколого-економічної культури суб’єктів підприємницької діяльності. Особливості культури підприємця у контексті досягнення цивілізованих форм природокористування.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукЕколого-економічну культуру розглянуто як складне світоглядне утворенням, в якому можна виділити три провідні чинники: спрямованість на використання екологічно орієнтованих виробничих технологій; прийняття підприємцем соціальної відповідальності за екологічні наслідки виробничої діяльності; особистісна екологічна культура підприємця. Визначено провідні соціально-психологічні чинники процесу становлення та розвитку еколого-економічної культури підприємців та розкрито взаємозвязок між ними. Виявлено залежність еколого-економічної культури від рівнів сформованості структурних компонентів професійної екологічної відповідальності кожного працівника підприємства. Эколого-экономическая культура предпринимателей рассматривается как сложное мировоззренческое образование, в котором можно выделить три ведущих фактора: направленность на использование экологически ориентированных производственных технологий; принятие предпринимателем социальной ответственности за экологические последствия производственной деятельности; личностная экологическая культура предпринимателя. Становление эколого-экономической культуры предпринимателей как общественного явления зависит не только от социальных факторов (экологической политики государства, состояния общественного мнения, направленности средств массовой информации, активности экологических движений), но и, в первую очередь, от уровня сформированности экологического сознания и экологически направленной деятельности.Сьогодні поряд із зростанням великої кількості фірм, корпорацій, організацій, загальної переорієнтації політичної та економічної діяльності має ставитись питання еколого-економічної культури організації та її керівників зокрема. Погіршення стану довкілля підвищує комплекс екологічних вимог, що стосуються підприємця й вимагають аналізу виробництва з точки зору його еколого-економічної культури. Одне з основних завдань, яке зараз має стояти перед спеціалістами з управління, перед теоретиками, практиками та державними структурами, є розвиток та вдосконалення системи еколого-економічної культури. Дослідження еколого-економічної культури повязано з пошуком шляхів підвищення екологічної безпеки підприємницької діяльності та з оптимізацією екологічної складової професійної свідомості підприємця. На сучасному етапі розвитку суспільства потрібна еколого-економічна підготовка нових підприємницьких кадрів, з чого і впливає актуальність теми: „Соціально-психологічні умови формування еколого-економічної культури підприємців”.У першому розділі „Екологічні проблеми сучасного виробництва та роль соціально-психологічних факторів у їх вирішенні” здійснено аналіз процесу взаємодії в системі „людина - виробництво - природа”. Еколого-економічна культура як частина загальнолюдської культури має сприяти реалізації соціально-духовної діяльності суспільства, й тому її необхідно спрямувати на побудову соціально значимої системи взаємовідносин суспільства та довкілля. Еколого-економічна культура як специфічно людський феномен адаптації в біосфері водночас має бути головним засобом регуляції відносин людини і біосфери, дедалі потужнішим чинником самоорганізації та розвитку людини у ставленні до біосфери. Аналіз сучасних підходів до визначення культури виробництва показує, що підприємництво має виступати не лише як професія або спрямованість на прибуток, а передбачати, крім іншого, особливий світ екологічних концепцій та екологічних методів, своєрідний екологічний образ мислення, тобто еколого-економічну культуру. У другому розділі „Соціально-психологічні чинники формування еколого-економічної культури підприємництва” проведено аналіз екологічного руху як соціального явища в контексті розвитку підприємництва та ключових соціальних регуляторів впливу діяльності громадських організацій на діяльність підприємців, наведено результати емпіричного дослідження ставлення населення та керівників організацій до природоохоронної діяльності та ролі підприємництва у екологічному розвитку України.
План
2. Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації відображено в таких публікаціях
1. Паламарчук О.М. Проблеми екологічної освіти: соціально-психологічний зміст та перспективи розвитку // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К., 2003.- Т. V, ч. 3. - С. 256-260.
2. Паламарчук О.М. Екологічна свідомість: процес виникнення та динаміка розвитку // Екологічна психологія. Актуальні проблеми психології. - К., 2003. - Т. 7, ч. 1. - С. 305-315.
3. Паламарчук О.М. Громадська думка щодо розвязання екологічних проблем // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.. Г.С. Костюка АПН України. - К., 2004. - Т. VI. Вип. 5. - С. 246-254.
4. Паламарчук О.М. Екологічний рух - як складова соціальної природоохоронної діяльності суспільства // Екологічна психологія. Актуальні проблеми психології. - К., 2004.- Т. 7. Вип. 2. - С. 127-135.
5. Паламарчук О.М. Екологічна культура як необхідна передумова розвитку екологічної діяльності // Екологічна психологія. Актуальні проблеми психології. - К., 2004. - Т. 7. Вип. 3. - С. 181-191.
6. Паламарчук О.М. Використання активних методів навчання в процесі екологічної освіти майбутніх підприємців // Екологічна психологія. Актуальні проблеми психології. - К., 2005. - Т. 7. Випуск 5. Частина 2. - С. 346-355.
7. Паламарчук О.М. Екологічна свідомість - одна з важливих детермінант сучасної масової свідомості // Вісник наукових досліджень: актуальні регіональні проблеми економіки, права, управління і соціальної сфери. - Вінниця. - 2005. - Випуск 2.- С.112-122.