Виявлення соціально-психологічних чинників, що зумовлюють специфіку політичної соціалізації студентської молоді та визначення шляхів її оптимізації. Психодіагностичні методи: анкетування, опитування, методика діагностики в мотиваційно-потребнісній сфері.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ Науковий керівник: доктор соціологічних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України Пірен Марія Іванівна, Українська Академія державного управління при Президентові України (м.Київ), професор кафедри політології Г.С.Костюка АПН України, завідувач лабораторії соціальної психології; кандидат психологічних наук, доцент Бондарчук Олена Іванівна, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, завідувач кафедри психології З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології ім.Обєктом уваги дослідників є природа та механізми цього процесу (Г.Лассвел, Дж.Алмонд, С.Верба), вікова періодизація політичної соціалізації (Д.Істон, Дж.Денніс), можливості різноманітних інститутів соціалізації (Х.Ремшмідт), ефективність освітніх технологій і виховних прийомів на різних стадіях соціалізації (У.Бронфенбреннер), роль конвенційних норм в регуляції процесу соціалізації (Л.Колберг, Т.Шибутані), субєктивні процеси, що відображають результати соціалізації (Р.Бернс, Е.Еріксон), тощо. Загальні проблеми політичної соціалізації, суть та зміст цього процесу проаналізовані в працях В.В.Москаленко, М.І.Пірен, О.Б.Шестопал; концептуальні основи параметрів політичної соціалізації представленні в наукових доробках В.Т.Циби, соціально-психологічні проблеми молоді в процесі політичної соціалізації досліджувалися Н.М.Дембицькою, М.С.Катаєвою, Н.М.Юрій,та іншими науковцями. Виділені напрямки дослідження обєктивно відображають суть феномена політичної соціалізації, соціально-психологічні чинники політичної соціалізації студентської молоді досі майже не досліджені. Відповідно до мети та предмета дослідження основна гіпотеза складається з наступних припущень: 1) процес політичної соціалізації студентської молоді великою мірою зумовлюється особливостями структури ціннісних орієнтацій; 2) створення спеціальних умов психолого-педагогічного впливу на розвиток основних структурних компонентів політичної соціалізації (пізнавального, емоційного та поведінкового) може бути дієвим засобом підвищення ефективності її політичної соціалізації. В роботі обґрунтовано сучасний концептуальний підхід до вивчення соціально-психологічних чинників політичної соціалізації особистості студента, виявлено умови і чинники, які впливають на ефективність політичної соціалізації студентської молоді, розроблено та апробовано психологічний діагностичний інструментарій для вивчення соціально-психологічних чинників політичної соціалізації студентської молоді, отримано дані про особливості сучасних ціннісних орієнтацій студентів, визначено психолого-педагогічні механізми впливу на процес політичної соціалізації студентської молоді з метою оптимізації цього процесу.У першому розділі - „Теоретичні основи вивчення соціально-психологічних чинників політичної соціалізації” - здійснено теоретичний аналіз розроблених сучасною наукою підходів до розуміння феномену політичної соціалізації; аналізується суть і співвідношення понять „адаптація” та „соціалізація”; розкрито зміст, структуру та функції політичної соціалізації; визначено психологічні чинники, що детермінують цей процес; розглядається роль вищого навчального закладу в процесі формування політичної соціалізації студентської молоді. Сучасна наука розглядає політичну соціалізацію як частину загального процесу соціалізації, в ході якого особистість залучається до політичного життя. Попередні визначення „політичної соціалізації” були сформульовані в контексті теорії символічного інтеракціонізму (Д.Істон Дж.Денніс), послідовники якої розглядають політичну соціалізацію як процес взаємодії індивіда з різноманітними агентами політичної системи. Виконуючи роль проміжної ланки між суспільством і особистістю, цінності виступають одним із основних чинників політичної соціалізації сучасного студентства, оскільки кожне покоління, засвоюючи цінності, які уже сформовані у суспільстві, в подальшому реалізує їх у власній життєвій програмі. Когнітивний компонент в процесі політичної соціалізації молоді відіграє незначну роль; виявлено існування своєрідного політико-когнітивного вакууму в свідомості студентів, що підтверджується даними про слабку орієнтацію молоді в суспільно-політичному житті країни та наявності в них актуальної потреби в отриманні знань про політику і владу, знайомство з політичними концепціями, формами і способами участі громадян в управлінні суспільством у стінах вузу.