Соціально–правовий аспект адміністративної відповідальності - Курсовая работа

2.1 Соціальний зміст адміністративної відповідальностіПроте, щоб цей принцип діяв правильно, необхідна досконала система законів, яка відповідала б рівню розвитку суспільства та стану суспільних відносин, забезпечувала права та свободи людини і громадянина, відображала баланс прав та законних інтересів громадянина і держави. Платонівсько-стоїчна філософія та процес над Сократом зіграли величезну роль у зародженні і розвитку концепції відповідальності, зокрема, у центрі філософії Сократа-Платона, давньогрецьких і давньоримських стоїків - поведінка, вчинки людей, відношення до них суспільства і держави. Піклуючись про права винної (грішної) особи, вона звернула особливу увагу на такий елемент, як „звіт - відповідь - пояснення”, що додало процесуальну стрункість і завершеність християнській концепції відповідальності, а у подальшому дало назву інституту відповідальності. При формуванні такого поняття, як відповідальність, вибір припав з ініціативи християнських теологів на його перший елемент, що характеризує зазначене поняття не тільки як каральне, але й особистісне, що повязане з винною особою, яка має право на виправдання - звіт. Почати слід з того, що нормативна регламентація відносин, подібних до відносин сучасної відповідальності, зявляється на теренах колишньої Російської імперії у другій половині 19 ст., хоча жоден правовий акт того часу не використовує поняття „адміністративна відповідальність”, та і власне поняття „відповідальність” використовується досить рідко.Відповідальність виникає в результаті соціальної необхідності узгодження поведінки людини із системою суспільних відносин як сфера меж, рамок необхідної поведінки людини, вимог суспільства до індивіда, як невідворотність відповідальності за свою поведінку перед особою чи організацією, котрі мають на це право. На сьогоднішній день у вивченні сутності відповідальності склалась майже парадоксальна ситуація, коли філософи, що займаються в основному загальнометодологічними проблемами соціальної відповідальності, упускають з поля зору специфічні закономірності цього феномену в його конкретних проявах, а спеціалісти інших наук зосереджуються на вивчені головним чином специфіки відповідальності в конкретних суспільних відносинах, відсуваючи на другий план загальнометодологічний, теоретичний погляд на відповідальність, хоча формально будь-яке дослідження проблеми відповідальності майже завжди переходять до міркувань загальнометодологічного характеру. Відповідальність як багатомірний, поліструктурний, багатосущний соціальний феномен та обовязковий атрибут суспільних відносин, його регулятор на всіх стадіях існування суспільства вивчається різними галузями наук, головним чином, в рамках предмета кожної науки [23, 5]. Філософські дослідження відповідальності ведуться із загальних позицій категорій свободи і необхідності, співвідношення поняття відповідальності та багатоаспектного поняття соціальної свободи, внутрішнього обовязку, морального закону, виконання обовязку перед суспільством. В останні роки питання відповідальності активно досліджуються в психології, де відповідальність розглядається як психологічна властивість особи чи психологічний механізм регуляції соціальної поведінки особи в конкретних системах.З недавнього часу деякими юристами пропонується тезис про відповідальність без правопорушення, заснований на загальносоціологічному терміні „відповідальність”. Прихильники такого погляду вважають, що у сучасних умовах поняття відповідальності повинно мати більш широке значення, яке включає не тільки ретроспективну (негативну, пасивну) відповідальність (як наслідок правопорушення), але й відповідальність в позитивному розумінні. Навіть Конституція Українине згадує відповідальність у будь-якому іншому розумінні, ніж ретроспективна юридична відповідальність, а всі питання щодо відношення людей до правових норм були викладені дуже просто й зрозуміло в статті 68: кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. А далі пише: „... громадянин, особа, установа, організація, посадова особа несе відповідальність перш за все за правильне виконання своїх обовязків, тобто відповідальність в її позитивному розумінні” [79, 73]. Лейст вважає методологічно невірною спробу спеціалістів (особливо в області управління, де поняття „відповідальність”, як запевнюють автори, має значиму специфіку) дослідити позитивну відповідальність через механізм ретроспективної юридичної відповідальності, тобто через правопорушення, санкції і тому подібне, оскільки це не тільки суттєво заважає розкриттю специфіки позитивної відповідальності, але й вносить непорозуміння у вивчення ретроспективної, „негативної” відповідальності [19, 216].

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика адміністративної відповідальності як соціально-правового явища

1.1 Історичний розвиток уявлень про сутність аміністративної відповідальності

1.2 Соціальна природа адміністративної відповідальності