Дослідження чинників соціально-правової обумовленості кримінально-правової заборони, передбаченої ст.136 КК України. Визначення відмінності соціальної обумовленості заборони від підстав криміналізації та декриміналізації суспільно-небезпечних діянь.
Аннотация к работе
СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ОБУМОВЛЕНІСТЬ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ЗАБОРОНИ, ПЕРЕДБАЧЕНОЇ СТ.Важливе для теорії кримінального права, законотворчої діяльності та практики має значення зясування питання соціально-правової обумовленості заборони, передбаченої ст.136 КК України. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Зясуванням зазначених проблем у різні періоди займалися багато вчених, серед них: П.П. Проте, до цього часу, зазначена проблема не знайшла свого належного вирішення. соціальний правовий обумовленість кримінальний заборона Мета статті полягає у зясуванні соціально-правової обумовленості кримінально-правової заборони, передбаченої ст.136 КК України.Кримінально-правова охорона відносин з належного надання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу, або повідомити про такий стан особи належним установам або особам з метою убезпечення, спричинення потерпілому тяжких наслідків включає систему заходів, центральне місце серед яких займають правові. Навроцький стверджує, що до соціальної обумовленості потрібно відносити соціальні та соціально-психологічні фактори, що виражають суспільну необхідність і політичну доцільність встановлення кримінальної відповідальності за те чи інше діяння (до них відносять: суспільну небезпечність діяння, його відносну поширеність, домірність позитивних і негативних наслідків криміналізації та кримінально-політичну адекватність криміналізації) [6, с.114]. Сучасна ситуація у сфері кримінально-правової охорони відносин, що забезпечують умови з належного надання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, потребує підвищення ефективної дії правових норм, передбачених ст.136 КК України, без чого посилення боротьби з цими злочинами є надто проблематичною. Виходячи із зазначеного вище та вивчення кримінального права можна стверджувати, що у законодавстві України, а також майже всіх зарубіжних держав відсутні положення, що регламентують критерії та процедури криміналізації діянь, щоб належним чином зрозуміти суть соціальної обумовленості кримінально-правової заборони посягання на відносини, що забезпечують належне надання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному стані для життя стані (ст.136 КК) Єдиним серед досліджених нами кримінальних кодексів, у якому визначені підстави, приводи, умови та процедура криміналізації діянь, є КК Іспанії. Вивчаючи цю проблему, необхідно сприйняти за належне, що соціальна обумовленість будь-якої кримінально-правової норми у чинному законодавстві про кримінальну відповідальність визначається різними за значимістю соціальними, політичними, психологічними та іншими чинниками, встановлення і розкриття яких дозволяє аргументувати необхідність кримінально-правової охорони відносин, що забезпечують умови з належного надання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані прогнозувати розвиток його норм, підвищувати наукову обґрунтованість змісту закону [32, с.123].На підставі викладеного можна зробити висновок, що чинниками соціально-правової обумовленості кримінальної відповідальності за ст.