Формування системи соціально-орієнтованого планування інноваційного розвитку підприємства. Соціальні наслідки цього розвитку, склад його завдань та функцій, відповідність між ними. Етапи формування організаційних структур реалізації цього планування.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукЗахист відбудеться “24” березня 2005 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 в Ужгородському національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 50027, м. Встановлено відповідність між соціальними завданнями і соціальними функціями інноваційного розвитку. Socially-focused planning of the innovation development of an industrial plant - Manuscript. The dissertation focuses on the realization of the scientific and practical task which is to work out the basis of the formation of the system aimed at the socially-focused planning of the innovation development of an industrial plant. Key words: innovation, innovation development process, social tasks and innovation development functions, socially focused planning of the innovation development.Держави, що розвиваються, стикаються переважно з проблемами недостатнього бюджетного фінансування соціальних програм, викликаного малими надходженнями до бюджетів усіх рівнів через повільне економічне зростання, що, в першу чергу, повязане з низьким рівнем споживання через невисокий рівень оплати праці і відповідно низьку платоспроможність населення (споживчого ринку). З позицій впливу соціуму, окремої особистості, інтелектуального потенціалу людини на економічний розвиток, на стимулювання глобалізаційних процесів досліджує вказану проблематику С.Й. Вовканич. Особисто дисертанту належать результати щодо формування теоретичних і методичних підходів визначення соціальних наслідків інноваційного розвитку підприємства і визначення засад соціально-орієнтованого планування інноваційного розвитку. Методи дослідження, що використані в дисертації: - діалектичний метод і методи аналізу та синтезу, по-перше, для дослідження: взаємозвязків між інноваційним і соціальним розвитком підприємства; по-друге, для визначення складу соціальних наслідків інноваційного розвитку підприємства; по-третє, для визначення взаємовпливів інноваційного розвитку підприємства і соціального розвитку території (громади), регіону; по-четверте, для встановлення складу соціальних завдань інноваційного розвитку підприємства; по-пяте, для визначення складу соціальних функцій інноваційного розвитку підприємства; по-шосте, для дослідження змісту спеціальних функцій реалізації соціальних завдань інноваційного розвитку підприємства; по-сьоме, для визначення взаємозвязку стратегічного і тактичного планування в процесі формування і реалізації соціально-орієнтованих планів інноваційного розвитку підприємства. Результати виконаного дослідження у своїй сукупності вирішують важливе науково-прикладне завдання щодо розроблення теоретико-методологічних засад формування системи соціально-орієнтованого планування інноваційного розвитку підприємства, в якій підприємства поряд із здійсненням заходів інноваційного процесу планово реалізують соціальні завдання щодо розвитку підприємств і регіонів.У першому розділі “Теоретичні та прикладні засади соціально-орієнтованого інноваційного розвитку підприємства” розглядаються питання участі промислових підприємств у соціальних процесах, впливу соціальних чинників інноваційного розвитку, реалізації соціального розвитку як для колективу підприємства, так і суспільства. Наслідки інноваційного розвитку підприємства мають розглядатися як обєкт планування та подальшого управління і на рівні самого підприємства, і на рівні державних органів. По-шосте, інновації можуть безпосередньо впливати на інфраструктуру підприємства, викликати зміни складу та якості послуг для підприємства з боку підрозділів інфраструктури. Вартісна оцінка соціального результату, отримуваного внаслідок впровадження інновації (або інновацій), має являти собою деяку суму коштів, яка визначається: по-перше, як зміна у надходженнях на підприємство внаслідок збільшення (зменшення) обсягів виробництва продукції (послуг), для яких споживачами визнано підвищення (зниження) соціальної значущості або якості продукції (послуг); по-друге, як зміна у витратах підприємства на проведення соціальних заходів, зокрема зменшення витрат на кожного вивільненого працюючого.