Аналіз особливостей формування зовнішнього простору Львова з позиції архітектурно-художнього оформлення його об’єктів різного соціально-побутового та соціально-культурного призначення. Визначення прорахунків органів влади в їх просторовому розміщені.
Аннотация к работе
Проаналізовано особливості формування соціально-культурного простору Львова у другій половині ХХ ст. Відзначено, що при формуванні зовнішнього простору міста велике значення має його архітектурно-художнє оформлення. Саме у 1960-1980-х рр. у Львові "виросли "нові житлові масиви з обєктами різного соціально-побутового та соціально-культурного призначення - лікарні, школи, дитсадки, кінотеатри, магазини, ресторани, театри, вищі навчальні заклади, санаторно-курортні комплекси всесоюзного та республіканського значення тощо.Надзвичайно мало лікарень, санаторіїв, шкіл, закладів громадського харчування було закладено й у генплані Львова. Науковці відзначали, що замість реставрації окремих споруд було б доцільніше перейти до комплексної поквартальної реконструкції території заповідника з одночасним наданням історичним спорудам нових соціально-культурних функцій. Зокрема до 1979 року район Нового Львова не мав медичного закладу, а через віддаленість 9-ї лікарні обслуговування цього району було незручним. Проект лікарні було розроблено у Львівському філіалі "Діпромісту", а будівництво здійснив трест "Львівжитлобуд". Загалом, тільки за три з половиною роки девятої пятирічки будівельники Львівщини здали в експлуатацію 1 млн. 237 тис. кв. м. житла, шкіл на 30,600 учнівських місць, дитячих дошкільних установ на 4,835 місць, лікарень, родильних будинків та інших медичних установ на 1,445 ліжок.