Обґрунтування ролі соціально-культурної сфери у формуванні людського капіталу суспільства. Визначення економічних пріоритетів в розвитку галузей освіти, культури та охорони здоров"я на перспективу в світлі нової адміністративної реформи в Україні.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬЗахист дисертації відбудеться 28 березня 2002 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д З5.154.01 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Роботу присвячено проблемі територіальної організації і розвитку соціально-культурної сфери регіону. Обгрунтовано роль соціально-культурної сфери у формуванні людського капіталу суспільства, а також визначено пріоритети розвитку галузей освіти, культури та охорони здоров?я на перспективу в світлі адміністративної реформи в Україні. Подано оцінку стану територіальної організації та розвитку соціально-культурної сфери в розрізі адміністративних районів Львівської області. Ключові слова: соціально-культурна сфера, територіальна організація, розвиток, освіта, культура, охорона здоров?я, регіон, адміністративна реформа.Зазначені вище обставини засвідчують актуальність вирішення проблем розвитку й територіальної організації соціально-культурної сфери, спонукали до вибору теми даної дисертаційної роботи. Велику увагу проблемам розвитку й територіальної організації соціально-культурної сфери приділяє сучасна вітчизняна наука: Ю.Алєксєєв, А.Величко, Н.Вітренко, Б.Данилишин, М.Долішній, В.Єременко, С.Злупко, М.Казнов, В.Козак, О.Красій, В.Куценко, Е.Лібанова, В.Мандибура, В.Новіков, Л.Оганян, С.Писаренко, І.Прокопа, В.Рутгайзер, У.Садова, Л.Семів, Ж.-Т.Тощенко, В.Хохлов, Л.Шевчук, А.Ягодка та ін. Дисертант брала участь у розробці тем: 3.1.5.63 0100 U 000657 “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів на тривалу перспективу” - розвиток та розміщення соціальної сфери Львівської області; 3.1.5.53 0199 U 003694 “Дослідження природно-ресурсного потенціалу і перспектив економічного та соціального розвитку України (регіональний розріз)”. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретичних, методологічних і методичних підходів до вивчення проблем розвитку й територіальної організації соціально-культурної сфери регіону та формуванні рекомендацій щодо підвищення ефективності її функціонування в умовах ринкових відносин. Наукова новизна одержаних результатів проведеного дослідження полягає у розвязанні завдань, повязаних з удосконаленням територіальної організації соціально-культурної сфери в умовах становлення ринкових відносин, а саме: обгрунтовано теоретико-методологічні засади трансформації та наповнення терміну “соціально-культурна сфера” новим змістом, котрий стосується суспільного замовлення на продукування соціально-культурних цінностей і благ й виходить з положень теорії людського капіталу, визначено місце і роль даної сфери у побудові соціальної держави, сформульовано в контексті цілей адміністративної реформи сутність поняття “територіальна організація соціально-культурної сфери регіону”;Перший розділ “Теоретико-методологічні аспекти дослідження соціально-культурної сфери в умовах формування ринкових відносин” присвячено розгляду основних категорій та понять, що сприяють розкриттю економічної суті соціально-культурної сфери в нових умовах, виділенню класифікаційних ознак її структурування, конкретизації підходів до розвитку територіальної організації інфраструктури в умовах адміністративної реформи, окресленню методологічних аспектів взаємозвязку з теорією людського капіталу й побудовою соціальної держави. З огляду на це в дисертації економічну суть соціально-культурної сфери нами трактується як комплекс відносно самостійних галузей економіки, що охоплюють широкий спектр відносин людського розвитку і котрі обєднані спільністю суспільного замовлення на продукування соціально-культурних цінностей і благ, спорідненістю характеру діяльності, що реалізується у формі специфічного товару - послуг (споживчої вартості та вартості), вагомістю результативних ефектів, що мають здатність до накопичення у вигляді знань, інтелектуальних, фізичних і духовних сил соціуму (людського капіталу), володіють власним ресурсним потенціалом, інфраструктурою й звязками. Застосування терміну “соціально-культурна сфера” в регіональній економіці обумовлюється необхідністю органічної увязки територіальної організації її закладів із територіальною організацією продуктивних сил, з економічним потенціалом, характером розселення і тенденціями руху населення. В дисертації також доведено, що важливу роль в побудові соціальної держави відіграє територіальна організація соціально-культурної сфери, яка являє собою наявність у межах певної території галузево взаємоповязаних інфраструктурних комплексів та невиробничих видів діяльності різних форм власності та підпорядкування, діяльність яких забезпечується функціонуванням механізму ринкового господарювання та певних форм державного регулювання і спрямована на всебічний освітній та культурний розвиток особистості, формування та збереження здоровя населення з метою створення “людського капіталу суспільства”.