Особливості концепції подолання відчуження людини від суспільства у філософії М. Бердяєва. Сутність методу самопізнання на основі загостреної духовної інтуїції. Принципи відносин людини та суспільства, розуміння творчості як форми духовного існування.
Аннотация к работе
Соціально-філософський зміст концепції Бердяєва про подолання відчуження людини від суспільстваВивчення теоретичної спадщини М.Бердяєва має значення не тільки в тому, що поглиблює знання змісту його філософських і соціально-філософських ідей, але дає змогу краще зрозуміти ті процеси та тенденції, що відбуваються в сучасному українському суспільстві, сприяє адекватному створенню теоретичного і практичного бачення характеру і напрямку суспільних змін, насамперед тих, які розкривають динаміку в явищі відчуження, зокрема, в сфері відношення людини і суспільства. Вирішення проблеми подолання відчуження людини від суспільства, соціалізації особистості у філософії М.Бердяєва вбачається ще одним шляхом у поступовому усвідомленні людиною свого місця у світі та ще одним кроком на шляху гуманізації людського існування. На матеріалі філософської спадщини та праць М.Бердяєва дослідити основні принципи взаємовідносин людини та суспільства, шляхи подолання людиною її відчуження від суспільства; визначити основні напрями самореалізації і самотворення особистості у процесі її існування; ґрунтовно осмислити етико-гуманістичні аспекти проблеми формування людської духовності на підставі її творчості; визначити творчість людини як один із шляхів подолання відчуження у соціумі. Методологічною основою дослідження постають: метод історико-ретроспективний, завдяки якому здійснено аналіз праць М.О.Бердяєва, у яких висвітлюється позиція філософа щодо проблеми відчуження людини, духовної реалізації особистості, проблеми творчості у філософії; метод єдності історії та теорії, завдяки якому було здійснено комплексний підхід до обєкту аналізу й матеріалу, на якому ґрунтується дослідження, теоретичне відтворення еволюції поглядів на проблему творчості у філософії М.Бердяєва; метод компаративістського аналізу для зіставлення деяких особливостей у розумінні особи, проблеми обєктивації у філософській концепції М.Бердяєва та французьких персоналістів. У першому розділі „Екзистенціальність суспільної реалізації людини в концепції М.Бердяєва» розкривається роль М.Бердяєва як одного із засновників екзистенціальної філософії, а також умови формування та сутність екзистенціальної концепції подолання відчуження людини від суспільства у творчій спадщині М.Бердяєва та питання про духовні джерела формування нової релігійної свідомості людини та суспільства як переходу до якісно нового рівня існування та реалізації особистості.Доведено, що у світовій філософській думці М.Бердяєв виступив як один із засновників та представників екзистенціалізму та персоналізму, тому що ним були поставлені та висвітлені всі основні екзистенціальні питання, зокрема проблеми страждання, смерті, свободи. Бердяєв постав саме тим мислителем, який побачив позитивний момент у людському існуванні й своєю філософією закладав основи для нової світоглядної системи, покликаної прийти на зміну існуючій раціоналістичній філософській традиції. Визначено, на основі бердяєвської концепції, нові духовні шляхи переходу суспільства та особистості на якісно-новий рівень існування на основі нової релігійної свідомості. У реалізації та захисті своєї свободи людина підіймається до Бога, зближується із ним, переходячи до якості Боголюдини. Творчість є тією силою, яка не тільки зближує людину з Богом, не тільки підвищує її на новий рівень, а й за допомогою творчості людина долає владу обєктивованого світу, долає своє рабство.