Соціально-філософський аналіз становлення громади та громадянського суспільства як чинників духовного розвитку соціуму (на прикладі України) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДИ ТА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЯК ЧИННИКІВ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ СОЦІУМУ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ)Науковий керівник - кандидат філософських наук, доцент Чекаль Леонід Андрійович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри філософії. Захист відбудеться “21” червня 2007 року о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.002.21 Національного технічного університету України „Київський Політехнічний Інститут”, 03056, Київ, пр. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету України „Київський Політехнічний Інститут”, 03056, Київ, пр.Нині особливого значення набувають засвоєння уроків та осягнення здобутків минулого, особливостей тяжкого просування українського суспільства до омріяної незалежної соціальної держави й громадянського суспільства. І оскільки Україна стала на шляхи побудови правової соціальної держави й потужного громадянського суспільства, - маємо усвідомити, що найвищою цінністю у такому суспільстві є людина, її духовний світ та моральні цінності. Але проблему взаємозвязку становлення духовності українського соціуму з розвитком громади й громадянського суспільства можна охарактеризувати як недосліджену. Джерельною базою дисертаційного дослідження є соціально-філософські праці, які торкаються засадничих основ феноменів “громада” й “громадянське суспільство”. Проблемам варіативності громадянського суспільства, особливостей соціально-економічного, політико-правового й культурно-ідеологічного середовища для створення такого суспільства присвятили свої праці такі вітчизняні науковці, як О.У першому розділі „Джерелознавче підґрунтя дослідження поняття “громадянське суспільство”, який має методологічне значення, аналізується процес розробки цього терміну, досліджуються основні стратегії його інтерпретації, висвітлюється джерельна база дисертаційного дослідження. Кант); усвідомлення людьми своїх приватних інтересів, що руйнують первинну єдність родини (Гегель); ідеальним утворенням капіталістичного типу держави (К. Вебер) виборов свій правовий статус і створив власні форми соціальних інститутів та форми їх духовної легітимації, держава стає національною, а громадянське суспільство - внутрішнім моментом саморегуляції держави, “базисом її матеріального втілення” (К. За обсягом поняття громадянське суспільство або включає в себе всі форми соціального, крім держави (К. Функції громадянського суспільства вбачаються або в тому, що воно є реальним фундаментом для появи тієї або іншої форми держави, або в опосередкуванні переходу від сімї до держави, що розуміються як щаблі духовного в своїй основі розвитку (Гегель), або в тому, що воно є противагою державі (Д.Перший підрозділ другого розділу “Ідейні витоки громадянських чеснот в античній філософії” аргументує значення античної демократії як ціннісного джерела формування громадянської свідомості в Давній Греції та Римі та сукупності громадянських чеснот, що представляють її у античній філософії та етиці. У генезі ціннісних установок античної демократії можна виділити моменти, які є концентрованим вираженням її громадянської сутності: евдемонія як ціннісне вираження цивільно-активного способу існування, що припускає етичну єдність суспільного блага й особистої користі; Висвітлюється принципове значення розмежування морального та правового змісту концепту громадянського суспільства у класичному стилі філософування. Різновиди ренесансного пантеїзму подолали трансценденталістське розуміння буття Бога і створили умови для природного розуміння природи та суспільства. Диференціація та раціоналізація простору соціального призводить у Новий час до виникнення теорій, які формулюють поняття “громадянського суспільства” й обґрунтовують його ціннісну мотивацію.Аксіологічний вимір громадянського суспільства розкривається через низку категорій, таких як: правова держава, система демократичних цінностей, свобода, індивідуалізм, соціальна відповідальність, толерантність. Громадянське суспільство ми можемо розглядати як поняття для визначення історично-соціального феномену, який втілює у собі дві суперечливі тенденції: по-перше, формування політично-соціального механізму побудови правової держави; по-друге, соціально-правову взаємодію мережі громадянських обєднань, що активно впливають на процес державотворення, а, отже, не дають йому набути старих форм. Соціально-філософська реконструкція феномену громадянського суспільства в аксіологічному вимірі свідчить про поступове формування основних ціннісних орієнтацій громадянського суспільства та про їх обумовленість історичним контекстом. Середньовіччя, існуючи в умовах патроналістської моделі соціуму, розробляє концепти внутрішнього світу людини (Оріген, Августін) та лінійності історії, які стануть підґрунтям розвитку громадянського суспільства в ідеях індивідуалізму та соціального поступу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ