Суспільно-політичні фактори розвитку соціальної відповідальності в якості фактора оптимізації розвитку владних відносин на сучасному етапі розвитку українського суспільства та в якості основної детермінанти оптимізації влади як явища людської свідомості.
Аннотация к работе
Запорізький державний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана в Запорізькому державному університеті Міністерства освіти і науки України. Акцент робиться на виявленні основних суспільно-політичних факторів оптимізації розвитку владних відносин на етапі трансформації України, а також на розгляді соціальної відповідальності в якості інтегруючого фактора оптимізації розвитку владних відносин на сучасному етапі розвитку українського суспільства та в якості основної детермінанти оптимізації влади як явища людської свідомості. Установлено, что во власти как социальном асимметричном каузальном отношении субъект имеет способность осуществлять подчинение объекта, которое носит легальный, общепризнанный характер и реализуется для обеспечения достижения определенных целей, в которых отражаются общественные и индивидуально-групповые интересы. Власть определена как социально-философская категория, обозначающая способность субъекта подчинить объект для обеспечения достижения определенных целей на основании социальной ответственности. Указанная взаимосвязь обусловила формирование двух основных ведущих тенденций развития властных отношений в истории человечества: а) активизацию легитимных односторонних воздействий субъекта власти на ее объект и нелегитимного обратного воздействия объекта на субъект власти (эпоха Древнего мира, Средневековья и Возрождения), б) активизацию легитимного взаимодействия между субъектом и объектом власти (эпоха Нового и Новейшего времени).Розпад колишніх владних структур і формування основ нової, демократичної системи влади, розробка антикризових заходів і програм модернізації пострадянського суспільства, визначення параметрів конституційної реформи в сучасній Україні актуалізують пошук теоретичних основ адекватної часу політичної стратегії, створення нової теорії державного будівництва, утвердження відповідальних структур і комунікацій у сфері владних відносин. Від концепції влади, визначення поняття цього явища, уявлень про його розвиток, детермінанти його оптимізації значною мірою залежать якість соціологічної інформації, характер практичних рекомендацій і, звичайно, теоретична картина цілісної соціальної реальності, а разом з нею й теорія модернізації суспільства, держави. Тому з кожним днем зростає актуальність проведення соціально-філософського аналізу феномена влади, дослідження, яке дозволяє визначити істинність пропонованих мисленнєвих теоретичних моделей цього явища, їх відповідність обєктивній реальності й виявити основні напрями оптимізації знань про владу, розвитку владних відносин у сучасному соціумі, зокрема, в Україні. У новоєвропейській філософії поступово відбувалося впровадження демократичних начал в осмислення феномена влади, сформувалися основи "каузальної" моделі даного явища, яка і нині домінує в західній кратологічній літературі. У кратологічній літературі переважає розгляд окремих аспектів влади без аналізу питань, що стосуються, по-перше, визначення основних етапів і тенденцій розвитку кратологічної думки людства, по-друге, розкриття цілісного змісту поняття влади, який включає всі її основні сутнісні структурні аспекти, по-третє, визначення основної закономірності розвитку феномена влади, тобто форми прояву закону - сутнісного, стійкого, повторюваного, внутрішнього, обєктивного і необхідного звязку, - і детермінант оптимізації розвитку цього явища в сучасному суспільстві, зокрема, українському соціумі.У "Вступі" обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається стан наукової розробки проблеми, формулюються мета і завдання, визначаються обєкт та предмет дослідження, розкриваються теоретико-методологічні основи дисертаційної роботи й наукова новизна отриманих результатів, подаються відомості про теоретичну та практичну цінність дисертаційного матеріалу. Перший розділ - "Методологічний аспект соціально-філософського аналізу феномена влади" - висвітлює питання, повязані, передусім, із дослідженням генезису розвитку кратологічної думки людства і розкриттям змісту поняття "влада". У період Середньовіччя і Відродження розвиток феномена влади, на відміну від попереднього історичного етапу, трактувався кратологічною думкою як рух по висхідній лінії. У рамках класичної парадигми, становлення й розвиток якої охоплює весь період Новітнього часу, влада в цілому осмислюється як асиметричне соціальне відношення, у процесі якого субєкт впливає на обєкт, реалізовуючи свої наміри, індивідуально-групові інтереси. У підрозділі 1.2 "Зміст поняття "влада", визначаючи поняття влади й розкриваючи його зміст, дисертант керувався певними методологічними принципами, відповідно до яких дане поняття повинно: а) мати унікальний, відносно близький до традиційного значення слова "влада" зміст, що включає основні сутнісні структурні аспекти феномена влади; б) бути повязане й співвіднесене з іншими соціальними поняттями.У підрозділі 3.