Традиційні підходи пояснення власності, визначення їх переваг, недоліків, евристичних можливостей. Значимість власності в умовах соціально-економічних перетворень для вільного й автономного індивіда, здійснювача й учасника соціально-історичного процесу.
Аннотация к работе
СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКА ПАРАДИГМА ВЛАСНОСТІЯК МОТИВАЦІЙНОЇ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ У ПОСТРАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана в Національному фармацевтичному університеті, Міністерство охорони здоровя України Науковий керівник: доктор соціологічних наук, професор Подольська Єлизавета Ананіївна, Національний фармацевтичний університет, м. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Корабльова Надія Степанівна, Харківський національний університет, професор кафедри теоретичної та практичної філософії кандидат філософських наук, доцент Шаповал Володимир Миколайович, М. Захист відбудеться “23”вересня 2004 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.702.05 при Харківському військовому університеті за адресою: 61043, м.Необхідність розбудови української державності, формування демократичної, правової, соціальної держави, становлення дієздатного громадянського суспільства обумовлюють зростання ролі власності в організації належної життєдіяльності суспільства і держави. Усе це актуалізує необхідність більш повного осмислення сутності власності індивідами, різних варіантів її прояву та різних аспектів усвідомлення її значення для якнайповнішої самореалізації особистості. Усвідомлення комплексу аспектів прояву власності дозволить виділити нові смислові грані даного феномена, визначити його роль та значення в процесах трансформації соціальної структури. Вказані дослідники розглядають власність як основу взаємовідносин у державі, зясовуючи правові аспекти власності та її надбання, особливо стосунків між владною верхівкою суспільства - державою і громадянами як відносини між власником і власністю. Основою для визначення аксіологічних регулятивів власності стали роботи В.Бакірова, Є.Подольської, І.Кононова, Л.Овсянецької, творчоорганізуюча природа власності визначена на методологічній основі праць В.Корженка, С.Подмазіна, О.Чаплигіна, В.Табачковського; розробка соціальної концепції власності здійснювалась на матеріалі наукових робіт О.Даниленко, С.Макєєва, С.Кримського, О.Каревіної, О.Куценко, В.Ларцева; аналіз динаміки власницьких взаємовідносин у сучасному українському суспільстві здійснено на основі праць К.Баранцевої, О.Забужко, І.Бунакової, О.Тимошенко, Є.Суїменка, А.Фурмана.У першому розділі - „Розвиток поглядів на власність в історії філософської думки” - здійснено історично-філософський аналіз розвитку поглядів на власність та її значення для суспільства й індивідів з давніх часів і до сучасності. Дисертант визначає, що у філософії давнього Китаю, Античності тлумачення власності мають ідеалістичний характер, оскільки власність та можливості розпорядження нею повністю повязуються тільки з моральним усвідомленням власності особами, які нею володіють. Церковна верхівка, прагнучи до подальшого зміцнення своєї ваги у суспільстві, розглядає власність як основу благочинності і такий факт мирського життя, котрий змушує людину віддавати надлишки свого майна жебракам, не вважаючи власність природним правом людини. Роботи з досліджень власності доводять також, що у залежності від активності, роду занять, різних виявів егоїстичної налаштованості, які природньо не можуть бути однаково втіленими у різних індивідах, власність, варіанти її вияву та можливості у розпорядженні нею не можуть бути однаковими, що, власне, і стає причиною конфліктів, оскільки далеко не всі люди можуть бути психологічно готовими мати менше й гірше, ніж більш активна особистість або спокійно сприймати несправедливість і непорядність, що стають шляхами досягнення власності іншими особами (П. Таким чином, на підставі проведеного аналізу теоретичних досліджень власності, дисертантом визначено такі підходи сприйняття й усвідомлення власності: - політичні - власність визначається як основа взаємостосунків у державі, розглядаються правові аспекти власності та її надбання, концентрується увага на соціальних нерівностях й несправедливості, що виникають внаслідок нерівномірності наявної власності серед різних категорій людей, обгрунтовується власність як перша і необхідна умова здійснення соціальних взаємостосунків, доводяться особливості стосунків між владною верхівкою суспільства і громадянами держави до відносин між власником і власністю;Усі проаналізовані дослідження трактували власність у однобічному, концептуально звуженому розумінні, що становить певні недоліки традиційних підходів до пояснення власності. До їхнього числа належать ціннісно-ментальний рівень усвідомлення власності та її потенціалу, що ідентифікує особистість згідно з тим або іншим соціумним угрупуванням; інтенційність власності, що, в свою чергу, визначає мету й напрям діяльності особистості; рівень впливу власності на індивіда, що відповідним чином актуалізує власність у сприйнятті її особистістю; ступінь реалізації внутрішньої власницької свободи індивідом.