Соціально-філософська концептуалізація реклами - Автореферат

ХАРЬКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПОВІТРЯНИХ СИЛ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана в Національному аерокосмічному університеті ім. Науковий керівник: Копилов Володимир Олександрович, кандидат філософських наук, доцент, Національний аерокосмічний університет ім. Офіційні опоненти: Култаєва Марія Дмитрівна, доктор філософських наук, професор, Харківський національний педагогічний університет ім. Карпенко Іван Васильович, кандидат філософських наук, доцент, Харківський національний університет ім. Захист відбудеться "23" червня 2005 року о 15-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.702.05 при Харківському університеті Повітряних Сил за адресою: 61043, м.Це обумовлено тим, що міжпрофесійна рекламна діяльність активно включається у формування нового інформаційного простору щодо реалізації соціальних потреб широких верств населення, і на цьому фоні дедалі чіткіше спостерігається глобалізація рекламних технологій у процесах креативного освоєння світу, споживання культурних цінностей та формування соціокультурних змістів соціуму. Використання впливу реклами як форми комунікації на основні соціальні відносини стосується як внутрішніх перетворень суспільства, так і інтеграційного впровадження нашої держави у світовий ринковий простір, що є одним із перспективних напрямків дослідження реклами. Широке розгортання досліджень рекламних процесів в Україні не тільки надає проблемі все більшого значення, але й сприяє формуванню взаємовиключних уявлень як про функціонування реклами, так і про сутність цього явища. Не механічне перенесення багатого західного досвіду рекламної справи на соціально-культурні умови країни, а розвиток вітчизняної філософії реклами і практики функціонування її креативної продукції, де визначальне місце повинно належати національному колориту і традиціям, звичаям і особливостям менталітету. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: · охарактеризувати специфіку соціально-філософського підходу щодо реклами та уточнити зміст поняття "реклама" як фактора духовно-практичного освоєння дійсності;В першому розділі "Теоретико-методологічні основи дослідження реклами" розкривається специфіка соціально-філософського дослідження феномену реклами й визначається панорама міждисциплінарних підходів щодо реклами у різних галузях соціально-гуманітарного знання; визначено ступінь розробленості обраної теми і представлено методологію та методи її дослідження. Перший підрозділ "Реклама як предмет соціально-філософської рефлексії" демонструє спробу розкрити специфіку соціально-філософського підходу щодо реклами на підставі трьох взаємозвязаних аспектів: онтологічного, гносеологічного, аксіологічного. У другому підрозділі "Конкретно-наукові інтерпретації поняття реклами" на основі порівняльного аналізу реклами з явищами інформаційно-комунікативного простору - пропагандою, агітацією, паблік рілейшнз, зазначається, що ці комунікативні моделі мають подібні характеристики і риси з рекламою, проте йдеться йде про їх розбіжність. У третьому підрозділі "Рекламний феномен в системі соціально-гуманітарного знання" розкривається сутність тенденції, згідно з якою реклама в сучасному інформаційному суспільстві стає важливим проблемним полем вивчення комунікативної сфери, теорії відносин і спілкування. Перш за все, зазначається, що для реклами історико-фундаментальним є прагматичне призначення та економічне існування, де домінує насамперед сфера маркетингових комунікацій, в якій кінцевою і основною метою реклами є просування на ринку товарів і послуг.Онтологічні параметри фіксують рекламу як обєкт, що історично розвивається і являє собою динамічну й складну соціально-комунікативну систему соціуму. Аксіологічний вектор аналізу розкриває ціннісні характеристики функціонування реклами у діалогічному й толерантному просторі соціуму. У вузькому розумінні, реклама - це конгломерат знаків і позначень, які властиві їй й транслюються у системі вербальних і невербальних звязків. Рекламні практики в соціумі визначають не тільки ставлення суспільства до реклами та її вплив на становлення глобальної культури, але й здатні висувати на авансцену форми поведінки, які дозволяють розвязувати протиріччя між належним і сущим та демонструвати моделі моральних вчинків через інтерпретацію готових життєвих ситуацій, у яких акумулюються уявлення про добрі вчинки й наміри. Завдяки рекламі до тривіальної щоденності додається елемент святковості, який налаштовує людину на оптимістичний лад, а через задану рекламну образність, ідеалізованність розвивається уява, формуються соціальні пріоритети.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ