Поняття реклами як фактора духовно-практичного освоєння дійсності, її сутнісні характеристики в соціальному знанні та комунікативному просторі. Можливості сучасних рекламних практик у соціумі, філософське осмислення природи та основного сенсу реклами.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук ВИКОНАЛА ВАСИЛЬЄВА ЛЮДМИЛА АНАТОЛІЇВНАСоціально-філософська концептуалізація реклами. Дослідження охоплює значне коло проблем, які повязані з логіко-лінгвістичним розглядом терміна і поняття “реклама”, осмисленням природи, сутності та сенсу реклами як стійкої системи соціальної взаємодії людей. На основі порівняльного аналізу праць провідних вітчизняних та зарубіжних філософів, соціологів та психологів автор відокремлює та аналізує особливості сучасної реклами (зокрема, соціальні, інформаційні, прагматичні), її вплив (позитивного та негативного характеру) на суспільство та свідомість людини.Це обумовлено тим, що міжпрофесійна рекламна діяльність активно включається у формування нового інформаційного простору щодо реалізації соціальних потреб широких верств населення, і на цьому фоні дедалі чіткіше спостерігається глобалізація рекламних технологій у процесах креативного освоєння світу, споживання культурних цінностей та формування соціокультурних змістів соціуму. Використання впливу реклами як форми комунікації на основні соціальні відносини стосується як внутрішніх перетворень суспільства, так і інтеграційного впровадження нашої держави у світовий ринковий простір, що є одним із перспективних напрямків дослідження реклами. Широке розгортання досліджень рекламних процесів в Україні не тільки надає проблемі все більшого значення, але й сприяє формуванню взаємовиключних уявлень як про функціонування реклами, так і про сутність цього явища. Не механічне перенесення багатого західного досвіду рекламної справи на соціально-культурні умови країни, а розвиток вітчизняної філософії реклами і практики функціонування її креативної продукції, де визначальне місце повинно належати національному колориту і традиціям, звичаям і особливостям менталітету. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: · охарактеризувати специфіку соціально-філософського підходу щодо реклами та уточнити зміст поняття “реклама” як фактора духовно-практичного освоєння дійсності;В першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження реклами” розкривається специфіка соціально-філософського дослідження феномену реклами й визначається панорама міждисциплінарних підходів щодо реклами у різних галузях соціально-гуманітарного знання; визначено ступінь розробленості обраної теми і представлено методологію та методи її дослідження. Перший підрозділ “Реклама як предмет соціально-філософської рефлексії” демонструє спробу розкрити специфіку соціально-філософського підходу щодо реклами на підставі трьох взаємозвязаних аспектів: онтологічного, гносеологічного, аксіологічного. У другому підрозділі “Конкретно-наукові інтерпретації поняття реклами” на основі порівняльного аналізу реклами з явищами інформаційно-комунікативного простору - пропагандою, агітацією, паблік рілейшнз, зазначається, що ці комунікативні моделі мають подібні характеристики і риси з рекламою, проте йдеться йде про їх розбіжність. У третьому підрозділі “Рекламний феномен в системі соціально-гуманітарного знання” розкривається сутність тенденції, згідно з якою реклама в сучасному інформаційному суспільстві стає важливим проблемним полем вивчення комунікативної сфери, теорії відносин і спілкування. Перш за все, зазначається, що для реклами історико-фундаментальним є прагматичне призначення та економічне існування, де домінує насамперед сфера маркетингових комунікацій, в якій кінцевою і основною метою реклами є просування на ринку товарів і послуг.Онтологічні параметри фіксують рекламу як обєкт, що історично розвивається і являє собою динамічну й складну соціально-комунікативну систему соціуму. Аксіологічний вектор аналізу розкриває ціннісні характеристики функціонування реклами у діалогічному й толерантному просторі соціуму. У широкому розумінні рекламний феномен може інтерпретуватися як особливий тип соціальної взаємодії, який припускає створення лінгво-семіотичного поля і візуально організованого простору з метою інформування соціуму про наявний стан результатів промислово-виробничого комплексу, звязаних з ним послуг та комунікативних прийомів. У вузькому розумінні, реклама - це конгломерат знаків і позначень, які властиві їй й транслюються у системі вербальних і невербальних звязків. Рекламні практики в соціумі визначають не тільки ставлення суспільства до реклами та її вплив на становлення глобальної культури, але й здатні висувати на авансцену форми поведінки, які дозволяють розвязувати протиріччя між належним і сущим та демонструвати моделі моральних вчинків через інтерпретацію готових життєвих ситуацій, у яких акумулюються уявлення про добрі вчинки й наміри.