Соціально-економічне та духовно-культурне життя робітничого населення української СРР у 1920-х рр.: історіографія проблеми - Автореферат

Соціально-економічне та духовно-культурне життя робітничого населення української СРР у 1920-х рр.: історіографія проблеми Спеціальність 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліниЗахист відбудеться “18” 06 2008 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 по захисту дисертацій у Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49027, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м. З урахуванням сучасних досягнень історичної науки вперше здійснено аналіз комплексу історичних джерел, що характеризують соціально-економічне та духовно-культурне життя робітничого населення Української СРР у 1920-х роках у контексті антропологічно орієнтованої історії. Проведено історіографічну реконструкцію процесу вивчення даної проблеми та зроблено спробу зясувати загальні риси, властиві для окремих етапів історичного розвитку. Установлено рівень розробки проблеми в наявних дослідженнях, уведено в науковий обіг нові джерела, здійснено сучасне тлумачення та розкрито системні звязки між різними їх видами.Пройшовши складний шлях від маргінальної структури в межах радянської історіографії до національної історичної науки зі своїми організаційними установами, концепціями та методологічним апаратом, українська історіографія на сучасному етапі ґенези історичної свідомості здобула принципово відмінний соціальний статус. Відтак, актуальність теми зумовлена, передусім, викликом часу та позначена системною розбалансованістю світоглядних орієнтацій новітнього періоду історії, що потребує поглибленого аналізу їх природи та гносеологічних складових, типологізації за критеріями й ознаками соціокультурних проявів, динаміки подальших змін, а також засобів генерування найбільш перспективних тенденцій. Тому особливий науковий інтерес визначається необхідністю сучасної історіографічної оцінки наявного масиву наукової літератури з метою виокремлення різних концептуальних підходів, суджень та переконань, що сприяють акумулюванню і подальшому розвитку історичних знань з різних аспектів соціально-економічного та духовно-культурного життя робітничого населення УСРР 1920-х рр. Обєктом дисертації є комплекс джерел з історії та історіографії, які висвітлюють питання соціально-економічного та духовно-культурного життя робітничого населення Української СРР 1920-х рр. і розглядають розвиток історичної думки, дослідницьку спадщину з 1920-х рр. по даний час. Поставлена мета передбачає виконання таких дослідницьких завдань: проаналізувати стан і ступінь дослідження проблеми на основі наукових надбань історіографічної науки; зясувати рівень і повноту висвітлення даної тематики, критично переосмисливши та узагальнивши наявну літературу;У “Вступі” обґрунтовано актуальність теми дослідження і розкрито ступінь її наукової розробки, відзначено суть проблематики і, сформульовані мета, завдання, обєкт та предмет дослідження, вказано на звязок роботи з науковими програмами, планами і темами, визначені хронологічні рамки та територіальні межі, методологія та методи дисертаційної роботи. Викладена стисла інформація про ступінь розробки теми та її джерельну базу, апробацію отриманих в роботі наукових результатів, розкриті новизна, наукове та практичне значення дисертації, відзначено особистий внесок автора та структуру дисертаційного дослідження. Другий напрям уособлювали насамперед учені дореволюційної школи, які підходили до аналізу соціально-економічних та духовно-культурних аспектів життя робітників Української СРР з позицій передового досвіду історичної науки . Однак у цілому дані дослідження сприяли подальшому накопиченню фактичного матеріалу з різних аспектів життя робітників УСРР у 1920-х рр. Зважаючи на різноманітність історичних джерел, зокрема за формою, методами викладу, змістом, тематичною спрямованістю тощо, та спираючись на запропоновану в сучасній вітчизняній науці класифікаційну схему були виділені такі групи джерел з обраної проблематики: 1) документальний пласт (партійні документи (матеріали всесоюзних і всеукраїнських зїздів, стенографічних звітів конференцій ВКП(б) та КП(б)У, урядові декрети та постанови пленумів ЦК ВЦРПС, наради та звіти державних, виконавчих органів влади та профспілок; законодавчі акти органів державної влади СРСР та УСРР; статистичні й довідкові матеріали та регулярні всесоюзні міські переписи; звітно-доповідна діловодна документація, представлена архівними матеріалами); 2) оповідний пласт відзначається видовою розмаїтістю і представлений політичною (промови, доповіді та статті партійно-державних діячів УСРР, публіцистичною (газетно-журнальний жанр періодичної преси), науковою та навчальною літературою, що висвітлює питання соціально-економічного та духовно-культурного життя робітничого населення УСРР 1920-х рр.; 3) історіографічний пласт, який формує базис модерних і досить своєрідних документальних підсистем вторинного рівня.