Стан наукової розробки, періодизація та джерельна база дослідження. Дорадянська історіографія про соціально-економічну діяльність земств в Україні. Радянська та зарубіжна історіографія про діяльність земств в Україні. Сучасна історіографія земств.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Колесник Віктор Федорович завідувач кафедри давньої та нової історії України, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Щербак Микола Григорович завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат історичних наук Висовень Оксана Іванівна викладач кафедри історії і культури України Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г. Захист відбудеться „21” лютого 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Впродовж 1990-х років - на початку ХХІ ст. в Україні вийшла ціла низка нових праць, які руйнують панівні у радянські часи стереотипи, суттєво збагачують і значною мірою змінюють наші попередні уявлення про діяльність земств і українських земств зокрема. Нагальна потреба неупередженого аналізу особливостей формування за радянської доби історичних знань про органи місцевого самоврядування Російської імперії та їх внесок у вирішення соціально-економічних нужд населення, висуває обрану тему до актуальних напрямків дослідження. Предметом дослідження є провідні напрями зародження, становлення і збагачення наукових знань із соціально-економічної діяльності українських земств, що існували у період із 1864 до 1917 років, формування концептуальних засад їх дослідження, виявлення основних тенденцій і закономірностей цих знань. Таким чином, специфіка існування українського земства потребує окремого детального вивчення науковцями і особливо внеску органів місцевого самоврядування у вирішення соціально-економічних проблем регіонів, так як вони виявилися для більшості прошарків населення найболючішими. б) межі зародження, розгортання і проведення самих наукових досліджень даної проблеми, початковий рубіж яких співпадає з подіями реальної історії, тобто з початком 1864 та 1865 років, коли земства почали утворюватися на Україні, а кінцевий припадає на наше сьогодення. Мета дослідження полягає в тому, щоб відтворити у всій складності та суперечності процес формування історичних знань про становлення і розвиток земств та соціально-економічні здобутки безпосередньо українських земств, зясувати головні напрями та відстежити основні історичні концепції у вивченні цієї теми, розкрити особливості методики та встановити загальний стан і повноту її дослідження, означити і обґрунтувати конкретні пропозиції щодо подальшої наукової розробки історії українського земства.У другому розділі „Дорадянська історіографія про соціально-економічну діяльність земств в Україні” основна увага зосереджена на літературі, в якій відображено напрями соціально-економічної діяльності органів місцевого самоврядування. Необхідно зазначити, що на Лівобережжі, де земства почали фактично діяти із 1865 року, відклався значний масив документального матеріалу, на основі якого були написані численні роботи наукового, публіцистичного характеру, які розкривають соціально-економічну діяльність земств України та потребують вивчення. Джерела із зазначеної проблеми, що публікувалися у вказаний період варто поділити на декілька груп: праці, що розкривають соціально-економічну діяльність земств; оглядові публікації присвячені земствам в цілому; роботи, що розкривають конкретні напрями діяльності земств; дослідження з історії земств окремих губерній; мемуарна література. Проаналізувавши праці, які були надруковані у період становлення та активної діяльності органів місцевого самоврядування ми дійшли висновків, що історіографія соціально-економічної діяльності земств в Україні представлена значною групою досліджень, у яких автори деталізували різні напрями їхньої роботи. Як бачимо, земства були предметом уваги в означених роках і тому висновки багатьох дослідників земства, які зазначають, що до періоду „Відлиги” земства не вивчалися - не відповідають реальному стану справ.