Стан, специфічні особливості й тенденції сільськогосподарського виробництва в аграрному секторі України в 20-х років ХХ ст. Вплив аграрних відносин на соціально-економічний стан селян. Сутність та економічна доцільність аграрної політики уряду України.
Аннотация к работе
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі історії народів Росії і спеціальних історичних дисциплін Камянець-Подільського державного університету. Рибак Іван Васильович, Камянець-Подільський державний університет, завідувач кафедри історії народів Росії і спеціальних історичних дисциплін. Ботушанський Василь Мефодійович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри історії України. Захист відбудеться „24” лютого 2006 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.06 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (м.Актуальність теми дослідження полягає в тому, що в сучасних умовах в Україні відбуваються суттєві зміни в соціальній та економічній структурі аграрного сектора. Дослідження здійснено в рамках наукового проекту „Влада і суспільство на Українських землях у ХІХ - початку ХХ ст.: тенденції розвитку в контексті історії Центрально-Східної Європи” інституту історії України НАН України. Мета і завдання дослідження полягає в тому, щоб на основі принципів історизму і обєктивного аналізу документів більшовицької партії, законодавчих та виконавчих органів радянської влади, господарських установ та конкретних історичних матеріалів архівних фондів розкрити і показати характер формування соціальної та функціонування економічної структур в аграрному секторі України. Визначена мета обумовила необхідність вирішення наступних завдань: - дослідити стан, специфічні особливості й тенденції сільськогосподарського виробництва в середині 20-х років і, головне, їхній вплив на зміну соціально-економічних пріоритетів в українському селі; розкрити альтернативні підходи щодо визначення перспектив та можливих шляхів і форм господарювання в аграрному секторі, їх вплив на формування соціальної структури на селі;Коротковата ін.., які вважали, що розвиток індивідуального селянського господарства та сільськогосподарської кооперації - це перспектива соціально-економічної стабільності в аграрному секторі. У літературі другого періоду відбувався пошук специфічного соціалістичного змісту господарювання, що відображено в роботах М. Соціально-економічні відносини в українському селі вивчали М. Наукові видання з аграрної проблематики до середини 50-х років мали характер колективних видань істориків, економістів, політичних діячів з історії народного господарства України і зводились деякими авторами - М. У другому розділі - „Особливості реформування аграрних відносин на початку 20-х років ХХ ст.” проаналізовано вирішення аграрної проблеми в Україні та вплив аграрних відносин на соціально-економічний стан селян.Теоретичний та емпіричний аналіз розвитку процесу реформування соціально-економічних відносин в аграрному секторі України в 20-х роках ХХ століття та місце в ньому селянина, індивідуального виробника сільгосппродукції, дозволяє зробити наступні висновки, узагальнення та рекомендації. Запровадження нової економічної політики в аграрному секторі при всьому різномаїтті напрямків і форм майбутнього розвитку супроводжувалось реформуванням як соціально-економічної, так і суспільно-політичної структури українського села і відбувалось в складних політико-економічних умовах, що було викликано суперечностями між економічною політикою, яку здійснювали партійні та державні структури, та обєктивними законами функціонування ринку. Реформування аграрного сектора України призвело, по-перше, до зміни форм власності та господарювання; по-друге, зазначеними процесами були охоплені різні за соціальною та професійною належністю селяни; по-третє, відбулися зміни в соціально-професійному складі сільськогосподарських товаровиробників, зявились нові соціальні групи; по-четверте, склались передумови для становлення, розширення та утвердження нових форм виробничої та соціальної структури. Проведена у 20-х роках реструктуризація сільського господарства стала реальним кроком до становлення в Україні таких соціально-економічних відносин, в основі яких лежать загальнолюдські цінності, права та інтереси селянина, свобода у виборі форм і методів господарювання в аграрній сфері.