Соціально-економічні проблеми формування та реалізації політики екологічної безпеки (на прикладі потенційно-небезпечних підприємств Одеської області) - Автореферат
Поняття "екологічна безпека" в контексті розвитку продуктивних сил України та формуванні моделі економічного зростання. Перспективи і напрями удосконалення нормативно-правового забезпечення формування та реалізації заходів з політики екологічної безпеки.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукПроблеми безпеки навколишнього середовища притаманні кожній державі світу, але в Україні ці проблеми мають національний рівень сприйняття і актуальності. Відсутність ефективних економічних механізмів та інструментів управління екологічною безпекою, як на державному так і регіональному рівнях значно загострюють проблему забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища. Екологічна безпека - комплексна проблема, і на державному рівні вона може бути розвязана за допомогою відповідних економічних важелів. Питання забезпечення екологічної безпеки досліджували: О.Ф. Тема ж дисертації безпосередньо повязана з науково-дослідними роботами, що виконуються Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема за плановими темами: 3.1.5.63 «Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів на тривалу перспективу» (номер державної реєстрації 0100U000657), роль автора у виконанні якої полягала у розробці методичних підходів до врахування новітніх принципів екологічного менеджменту при формуванні стратегії забезпечення екологічної безпеки України в розділі «Сталий розвиток та забезпечення екологічної безпеки»; 3.1.5.64 «Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України» (номер державної реєстрації 0101U007882), в межах якої особисто автором розроблено підходи до визначення особливостей проведення екологічного аудиту і принципи вдосконалення аналізу рівня екологічної безпеки на локальному та регіональному рівнях; проектом з Державного фонду фундаментальних досліджень України 08.07/72 «Економіка та управління ризиком виникнення техногенних і природних катастроф» (номер державної реєстрації 0104U003171), в рамках якого, автором розроблено методичні підходи до визначення ефективності впровадження політики природно-техногенної безпеки на промислових обєктах України.У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження екологічної безпеки» викладено результати аналізу методологічних підходів вітчизняних та зарубіжних вчених до визначення поняття «екологічна безпека» як складової сталого розвитку, систематизовані можливості та умови впровадження в Україні, яка є державою з перехідною економікою, моделі постіндустріального суспільства. На основі узагальнення літературних джерел українських вчених з проблематики екологічної безпеки визначені основні підходи до виявлення сутності цієї категорії як провідного фактора забезпечення сталого соціально-економічного розвитку будь-якої країни, мета якого має створення безпечного стану навколишнього середовища для життєдіяльності всього суспільства, кожної людини окремо, як нинішнього так і прийдешніх поколінь. Теоретичні окреслюють сутність поняття екологічної безпеки, методичні визначають шляхи та напрями її реалізації. Другий розділ дисертації «Методичні підходи визначення ефективної політики екологічної безпеки» присвячено розробці методичних підходів до удосконалення еколого-економічної оцінки впливу на навколишнє природне середовище та визначенню показників соціально-економічної ефективності регіональної політики екологічної безпеки. Ефективність реалізації політики екологічної безпеки є першочерговим завданням, що стоїть перед економістами та екологами.Проведене дослідження доводить, що поняття екологічної безпеки формується на основі розуміння взаємодії двох основних складових сучасного суспільного розвитку, а саме: відтворюючого і прискореного розвитку продуктивних сил та намагання суспільних інституцій обмежити негативні наслідки цього процесу, які проявляються у руйнації природного середовища і погіршенні здоровя населення. Таке сприйняття сучасних реалій розвитку в умовах реалізації концепції сталого розвитку приводить до розуміння політики екологічної безпеки як системи державних заходів, спрямованої на підтримання оптимальних співвідношень між споживанням природних ресурсів та негативними екологічними наслідками на основі застосування економічних важелів у суспільному розвитку. У роботі визначені основні підходи до сутності поняття екологічної безпеки, яка розглядається з двох позицій: теоретичних та методичних. У цьому звязку екологічну безпеку доцільно розглядати як певний механізм забезпечення захищеності людини та території від негативного впливу розвитку продуктивних сил. Доведено, що для забезпечення політики екологічної безпеки, ефективного функціонування чинної системи економічного механізму найбільш доцільним є формування, використання та подальше удосконалення ринково орієнтованого механізму заснованого на використанні екологічного оподаткування, страхування та аудиту, що забезпечить конкурентоспроможність економіки в умовах ринкових відносин, а також надасть можливість покращити стан навколишнього природного середовища.