Економічні, соціальні, демографічні й інші фактори детермінації злочинності в прикордонному регіоні Півдня України. Диференційований підхід до організації запобігання злочинності в прикордонних регіонах Півдня України з урахуванням регіональних чинників.
Аннотация к работе
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДЕТЕРМІНАЦІЇ ЗЛОЧИННОСТІ В ПРИКОРДОННОМУ РЕГІОНІ ПІВДНЯ УКРАЇНИЗапропоновано диференційований підхід до організації запобігання злочинності в прикордонних регіонах Півдня України з урахуванням регіональних чинників, які здійснюють найбільший тиск на криміногенну ситуацію в регіонах. Само по собі виявлення фактичної картини злочинності в регіонах без розкриття специфіки її детермінації не надає отриманій інформації стовідсоткової важливості для практики протидії злочинності. Побудова системи запобігання злочинності в регіоні лишена достовірних знаннях стосовно самої злочинності та осіб, які їх вчиняють, означає ґрунтуватися у своїй діяльності лишена результатах аналізу прояву наслідків. Веприцький серед факторів, які створюють кримінологічну напругу в регіоні, виділяє: а) низький рівень доходів та високий рівень безробіття; б) загальну політичну та економічну нестабільність у країні; в) економічні проблеми в регіоні, нестача фінансових ресурсів, нерозвиненість інфраструктури; г) психологічне відчуття незахищеності та відсутність впевненості в майбутньому; д) нездатність органів місцевої влади і місцевого самоврядування вирішувати соціально-економічні проблеми регіону; є) незадовільну економічну ситуацію в регіоні; ж) низький професіоналізм управлінського персоналу в галузевих структурах виконавчої влади [16, с. Специфічними ознаками, що впливають на стан злочинності в Одеській, Миколаївській та Херсонській області, є: по-перше, економіко-географічне положення регіонів; по-друге, історичні особливості їх формування та розвитку; по-третє, наявність рекреаційних ресурсів, що ставить ці регіони в розряд територій курортного типу; по-четверте, близькість їх розташування до кордонів та адміністративної лінії розмежування із зонами кримінологічного напруження; по-п’яте, специфіка економічних та соціальних умов проживання місцевого населення; по-шосте, наявність розвинених внутрішньодержавних і зовнішніх соціальних, економічних та культурних звязків; по-сьоме, характерологічність екологічної обстановки; по-восьме, наявність розвинених транспортних мереж міжнародного та загальнодержавного значення; по-дев’яте, своєрідність демографічної ситуації в регіонах; по-десяте, привабливість регіонів для зовнішньої та внутрішньої міграційні; по-одинадцяте, специфіка розміщення та розвитку виробничих комплексів; по-дванадцяте, висока концентрація в регіоні виправних колоній із виконання кримінальних покарань, розповсюдженість зловживання алкоголем і наркотичними засобами, а також організованої злочинності і корупції; по-тринадцяте, соціально-психологічні особливості місцевого населення - специфічної ідеології, рівня релігійності, наявних традицій, культури тощо.