Визначення структури соціально-економічних орієнтацій населення України на етапі переходу країни до нового суспільно-економічного устрою. Дослідження взаємозв’язку між окремими елементами структури. Динаміка соціально-економічних орієнтацій населення.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Соціально-економічні орієнтації населення України на перехідному етапі: динаміка та фактори формування Захист відбудеться 22 січня 1999 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.08.01 в Інституті соціології НАН України за адресою: 252021, Київ 21, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціології НАН України за адресою: 252021, Київ 21, вул.В економічному аспекті сутність цього етапу полягає у зміні економічної моделі країни, поняття якої характеризується співвідношенням форм власності та заснованих на них секторів економіки, ринкових механізмів і державних важелів регулювання економіки, лібералізованості та соціальної орієнтованості економіки тощо. Тому питання про динаміку соціально-економічних орієнтацій населення України протягом перехідного періоду також є дуже цікавим та актуальним в умовах трансформації суспільства. Не зважаючи на значну кількість робіт прикладного характеру з даної проблематики, що зявилися останнім часом, у соціології практично відсутні теоретичні уявлення про систему соціально-економічних орієнтацій особи. Отже, наукова проблема полягає в необхідності теоретичного визначення категорії "соціально-економічні орієнтації", аналізу їх сутності, структури й типології на перехідному етапі та узагальненні численних емпіричних матеріалів, отриманих останніми роками при вивченні стану масової свідомості в Україні. Проте теоретичні положення, що розроблялись у межах цих підходів, є дуже важливими та корисними і для вивчення соціально-економічних орієнтацій особи.У першому розділі - "Теоретичні основи вивчення соціально-економічних орієнтацій у посттоталітарному суспільстві" - розкриваються теоретичні засади соціологічного вивчення соціально-економічних орієнтацій, розглядаються особливості цих орієнтацій в умовах транзитивного суспільства, їх структура та типологія на перехідному етапі, а також теоретичні підходи до вивчення взаємозвязку соціально-економічних і політичних преференцій особи, формулюються гіпотези дослідження. В роботі розглядаються наявні в соціології підходи до аналізу категорій "орієнтація" та "соціальна орієнтація" на основі чого пропонується власне визначення поняття "соціально-економічні орієнтації". Автор аналізує звязок поняття "соціально-економічні орієнтації" з системою таких понять, як: "економічна свідомість", "економічне мислення", "економічна культура", "економічна поведінка" та "економічні інтереси" особи і зазначає, що соціально-економічні орієнтації є одним з важливих елементів економічної свідомості й економічного мислення особи, їх індикатором. Проявляються економічні інтереси та соціально-економічні орієнтації особи, передусім, в її економічній поведінці, яка є індикатором усталеності цих орієнтацій. Оскільки, соціально-економічні орієнтації є преференціями особи у сфері економіки, а остання включає процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання, то в структурі цих орієнтацій у змістовному плані, на думку автора, можна виділити: 1) орієнтації стосовно економічної системи в країні (якою вона повинна бути на думку індивіда); 2) орієнтації щодо власності та різних її видів (орієнтації стосовно певного способу виробництва); 3) орієнтації у сфері зайнятості (орієнтації на зайнятість у сфері суспільного виробництва як такій, на певні види зайнятості, на зайнятість у тому чи іншому секторі економіки тощо); 4) орієнтації у сфері споживання.Виявлено, що змістовно в стуктуру економічних орієнтацій входять: орієнтації у сфері споживання, сфері праці, орієнтації щодо форм власності та економічного реформування. Підтверджено, що зміст економічних орієнтацій населення щільно повязаний із соціально-демографічними, статусними ознаками, а також із субєктивним сприйняттям власного статусу, рівня доходу, з економічними інтересами, рівнем соціального самопочуття та орієнтованістю на самостійність чи патерналізм.