Дослідження загальних соціально-економічних проблем промислового виробництва, особливостей управління соціальними процесами у вугільній промисловості. Аналіз стану умов праці на шахтах та заходів щодо їх поліпшення, перспектив розвитку шахтного фонду.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАПРЯМИНауковий консультант-академік НАН України, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Амоша Олександр Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Захист відбудеться "24" жовтня 2003 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Дисертацію присвячено дослідженню і розробці соціально-економічних напрямів підвищення ефективності виробництва у вугільній промисловості. На підставі аналізу стану умов праці на шахтах та заходів щодо їх поліпшення, перспектив розвитку шахтного фонду та відповідних змін умов праці визначено перспективи розвитку вугільної промисловості з позицій зменшення ризику втрати здоровя і працездатності працюючих. Розвинуто теорію компенсаційних відносин у вугільній промисловості, розроблено пропозиції щодо програмування в системі інноваційного менеджменту комплексу заходів з усунення та компенсації несприятливих умов праці та організації контролю й обліку програмних рішень у галузі безпеки зі створенням для цього служби менеджменту безпеки.З одного боку, вугілля є основним енергоносієм в Україні, що забезпечує її енергетичну безпеку, і це вимагає розвитку вугільної галузі, незважаючи на властиві їй несприятливі умови праці, пошуку шляхів підвищення її інвестиційної привабливості; з іншого боку, постійне погіршення умов розробки, висока травмонебезпечність, аварійність, повязані зі специфікою виробничого процесу й умовами праці у вугільній промисловості, вимагають комплексу профілактичних і компенсаційних заходів. Усі ці фактори впливають як на економічні показники роботи галузі, що повязано із необхідністю компенсаційних виплат потерпілим на виробництві та з витратами на ліквідацію аварій, так і на соціальні, які виявляються в падінні престижності шахтарської праці, зниженні якості життя і здоровя, збільшенні числа інвалідів, утриманців, у напруженості соціального клімату в шахтарських регіонах. Таким чином, пошук напрямів підвищення ефективності вугільної промисловості необхідно здійснювати в тісному взаємозвязку з вирішенням соціальних проблем, підвищенням рівня соціального захисту працюючих, зниженням ризику втрати здоровя і працездатності. Дисертацію виконано в Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України відповідно до планів науково-дослідних робіт за темами: “Розробка механізму узгодження інтересів у галузі (сфері) компенсації збитку від утрати працездатності і здоровя” (2002 р., номер держреєстрації 0102U006348), “Система економічного оперативного аналізу для підвищення ефективності управління виробництвом” (2001-2003 р., номер держреєстрації 0101U002854), а також планів Інституту економіки промисловості НАН України за темами “Розробка програми реформування паливно-енергетичного комплексу. У дослідженнях за темами Інституту економіки промисловості виконано аналіз стану безпеки праці у вугільному виробництві і розроблено загальні методичні підходи до оцінки ефективності заходів, спрямованих на її підвищення, сформульовано концепцію безпеки на виробництві; дано пропозиції щодо організації контролю та обліку результатів програмних рішень у галузі інноваційного менеджменту на вугільних підприємствах.Багато проблем у сфері соціального захисту працівників виникає при реструктуризації у вугільній промисловості у звязку із закриттям шахт. Аналіз економічного стану населення різних областей України за рівнем середньої заробітної плати, грошових доходів, вартості визначеного набору продуктів харчування, розмірів заборгованості по виплатах заробітної плати дозволив виконати ранжування областей за рівнем виживання населення і за рівнем власних можливостей забезпечення пенсіонерів. Через те що вугільна промисловість є найбільш ризиковою і замкнута внутрішнім ринком, найменш гнучка і найбільш консервативна, виникають розходження в рентабельності, що у 2001 р. у видобутку вугілля становить 9,7%, нафти - 438,4, газу - 156,8% і в рівні заробітної плати (вугільна промисловість - 524 грн./міс., нафтовидобувна - 875, газова - 870 грн./міс.). У дисертації проаналізовано функції структури управління вугільними підприємствами, що відносяться до соціальної сфери, і розвязувані ними задачі, виявлено особливості, закономірності й основні напрями соціальної діяльності, до яких слід віднести: поліпшення соціально-психологічного клімату в первинних колективах і у відносинах між ними; стимулювання мотивації трудової поведінки працівників; удосконалення умов і охорони праці; надання соціально-побутових, культурних і оздоровчих послуг обєктами соціальної сфери підприємства; охорона навколишнього природного середовища; заходи щодо укомплектування робітниками і фахівцями трудового колективу, щодо звязків з колишніми працівниками і родинами загиблих працівників.