Ефективність та легітимність законодавчої влади в Україні. Особливості становлення та сутнісні характеристики моделей функціонального представництва: плюралізму, корпоративізму, клієнтизму. Різні форми участі груп інтересів у законотворчому процесі.
Аннотация к работе
Соціально-економічні чинники участі груп інтересів у законотворчому процесіThe principle, intensity and form of the interaction between the parliament and interest groups are determined by the institutional factors (the place of parliament in the government, the quality of the party system, the presence/absence of the legal institute of lobbying, etc.), and the features of the established social system of the functional representation. The pluralist model assumes that the interest groups are separated from the state mechanism; the interest groups interact on the basis of “market” competition (similar to a market economy where the state creates the rules but does not interfere with its flow); all public interests have the right and the opportunity to organize and effect on the political process. This concept is related to the lobbying practice on the parliamentary level, when the autonomous structures engage the external pressure to the highest representative body for the purpose of the realization of his own “selfish” interest and do not assume any responsibility for the consequences of legal decisions. Джерелом цих процесів виступало громадянське суспільство, поділене, за висловом одного із «батьків-засновників» США Джеймса Медісона, на «фракції» (від лат. factio), тобто обєднання громадян, які «діють під впливом якоїсь спільної спонуки - пристрасті або інтересу - всупереч правам інших громадян або сталим і сукупним інтересам спільноти»3. Пауелл, для демократичних корпоративістських систем груп інтересів характерне більш організоване, порівняно із плюралістичною системою, представництво інтересів: а) кожен соцієтальний інтерес, як правило, представлений однією головною асоціацією; б) членство у такій асоціації часто є обов’язковим і майже всезагальним; в) головні асоціації мають централізовану структуру і координують дії своїх членів; г) у багатьох випадках групи інтересів систематично беруть участь у виробленні і здійсненні політичного курсу12.