Соціально-економічна сутність зайнятості робочої сили, основні фактори, що впливають на неї в аграрному секторі. Особливості та кон’юнктура зайнятості, якісні параметри робочої сили в галузях сільськогосподарського виробництва, принципи її регулювання.
Аннотация к работе
Соціально-економічні аспекти зайнятості робочої сили в аграрному секторі економікиТак, якщо в промисловості досягнення поставленої мети залежить виключно від організаційно-економічних факторів і функціонуючих виробничих відносин, то в аграрному секторі соціально-економічні чинники переплітаються, стикаються та обєднуються з природними. Науково - теоретична і практична значимість, недостатнє вивчення і потреба нагальної розробки та реалізації конструктивних заходів щодо поліпшення використання робочої сили при реструктуризації сільськогосподарських підприємств і зумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження. Вони здійснювалися відповідно до плану науково-дослідної роботи цієї установи з наукового напряму: “Розробити соціально-економічні основи розвитку аграрної політики та механізм її реалізації ”галузевої науково-технічної програми на 1996 - 2000 роки “Наукові основи аграрної політики трансформування економічних відносин агропромислового виробництва в ринкові умови”, затвердженої Президією Української академії аграрних наук 28.12.1996р., протокол №19, а також відповідно до тематичного плану Національного аграрного університету по темі: “Розробка наукової концепції адаптації служби аграрного сервісу до умов ринкової економіки”, номер державної реєстрації 0198U004093. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці основних напрямів забезпечення продуктивної зайнятості робочої сили в аграрному секторі економіки та в обгрунтуванні організаційно-економічного механізму регулювання цього процесу стосовно умов ринкової економіки. скласти прогноз пропозиції, попиту на робочу силу в аграрному секторі та її зайнятості у суспільному секторі виробництва в умовах переходу до ринкових відносин;У першому розділі дисертації “Теоретичні основи формування зайнятості робочої сили в аграрному секторі економіки” узагальнено, розвинено та поглиблено теоретично-методологічні основи формування зайнятості населення, зокрема уточнено визначення зайнятості як соціально-економічної категорії; виявлено взаємодію та вплив економічних і соціальних факторів на її рівень і структуру, здійснено класифікацію факторів, досліджено особливості зайнятості селян. Зайнятість населення є природною і соціально-економічною категорією, тому сутність її, на нашу думку, полягає в можливості працівника продавати свою робочу силу для забезпечення її розширеного відтворення відносно досягнутого рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, суспільного поділу праці, специфіки виробництва та обміну результатами праці. На базі всебічного вивчення, критичного осмислення, узагальнення і співставлення різних підходів у дисертації дається визначення продуктивної зайнятості як зайнятості населення, яке за рахунок високопродуктивної праці створює необхідні для розвитку суспільства ресурси і дає працівникові доход, достатній для відтворення інтелектуальних і професійних якостей, тобто як мінімум для простого відтворення робочої сили. У другому розділі дисертації “Аналіз зайнятості населення в сільському господарстві” здійснено аналіз зайнятості населення в сільськогосподарських підприємствах, зокрема наведено кількісну і якісну оцінку робочої сили, розподіл за галузями виробництва та визначено рівень її використання. За секторами економіки трудові ресурси сільського господарства розподіляються таким чином: кооперативний - 75,7 тис.осіб (38,5%), державний - 8,2 тис.осіб (4,2%), приватний - 112,6 тис.осіб (57,3%), в тому числі в особистих підсобних господарствах - 111,8 тис.осіб і у фермерських господарствах - відповідно 0,8 тис. осіб.Зайнятість населення є соціально-економічною категорією, економічною сутністю якої в умовах ринкової економіки є можливість працівника продавати (використовувати) свою робочу силу для забезпечення її розширеного відтворення відносно досягнутих рівнів розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, суспільного поділу праці, специфіки виробництва та обміну результатами праці. Останнє, в свою чергу, визначається досягнутим рівнем розвитку науково-технічного прогресу в агропромисловому виробництві, економічним станом сільськогосподарських підприємств, існуючими виробничими відносинами, що формують соціальну спрямованість пануючої суспільної системи, розвитком культури, науки тощо. У Рівненській області проявляються кризові демографічні тенденції, що негативно позначаються на обсягах пропозиції робочої сили. Динаміка руху трудових ресурсів у сільському господарстві західного регіону України характеризується поступовим їх зменшенням. Структурно вона відображається таким чином, що безпосередньо у виробничій сфері зайнято майже 87% постійних працівників, в аграрній інфраструктурі - 2,3%, у системі управління 7,5 - 9 та інших сферах - відповідно 3,6 відсотка.