Модель соціальної адекватності менеджменту в умовах ринкових реформ в Україні. Соціально-психологічні умови впровадження моделі соціально-адекватного менеджменту з урахуванням головних рис національного менталітету та його регіональних складових.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора соціологічних наукЗахист відбудеться "06" червня 2003 року о 10:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.229.01 в Інституті соціології НАН України за адресою: 01021, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціології НАН України за адресою: 01021, вул. Визначені сутність, структура та зміст соціально-адекватного менеджменту, його роль в контексті трансформаційних процесів, що відбуваються в українському суспільстві. Розкрито соціально-психологічні умови впровадження моделі соціально-адекватного менеджменту з урахуванням головних рис національного менталітету та його регіональних складових. Показано, что социально-адекватный менеджмент является высокоэффективной моделью управления, согласовывающей управленческие влияния на всех уровнях обусловленных системной природой управления, максимально адаптированной к функционированию в конкретной общественной системе с возможностью наиболее полного использования ее социально-экономического и психокультурного потенциалов, направляющей управленческие влияния, преимущественно в плоскость самоорганизационных процессов с учетом уровня развития наиболее значимых черт национального менталитета и его региональных составляющих.Зміни, які відбуваються в державі, накладаються на системну кризу, що посилює нестабільність суспільного розвитку, викликає дисфункції в структурах управління суспільством, в політиці, економіці та культурі. Нині стає очевидною невідповідність багатьох парадигм управління, що застосовуються, умовам перехідного періоду розвитку українського суспільства і тим соціальним цілям, що виголошуються. Саме тому особливо гостро постає проблема формування менеджменту, який був би адекватним сучасним світовим досягненням науки і практики управління, новим політичним орієнтирам, характеристикам соціально орієнтованої ринкової економіки і резонував би із системними властивостями українського соціуму. Менеджмент як наука і практика управління розглядався в роботах О. Проблеми соціального управління як міждисциплінарного обєкта, філософсько-соціологічні його аспекти, аналіз ролі та якості соціальної інформації в управлінні суспільством, соціального та індивідуального в управлінській діяльності знайшли своє відображення в дисертаційних роботах В.Проблема оцінки якісних сторін процесу управління суспільством, державою, окремою організацією була обєктом уваги багатьох мислителів минулого. Адекватність виступає природною умовою ефективності управління в соціумі. Адекватність, як іманентна якість процесу управління забезпечує домірність характеристик управлінської системи стану суспільства, рівню і тенденціям його розвитку. Водночас слід підкреслити, що розуміння, у широкому змісті, управління як узагальнення і відображення сутності процесів упорядкування й регулювання в складних системах природи й суспільства передбачає розгляд сутності процесів управління в окремих системах і підсистемах у таких поняттях: "соціальне управління", "державне управління", "економічне управління" та ін. 2) процесний, що розглядає управління як безперервну ланку взаємоповязаних управлінських функцій; 3) системний, при якому керівники розглядають організацію як сукупність взаємоповязаних елементів, таких, як: люди, структура, завдання і технології, зорієнтовані на досягнення різних цілей за умов зовнішнього середовища, що змінюється; 4) ситуативний, який концентрується на виборі методу управління та є, в даній ситуації, найбільш ефективним.Дисертант розглядає менеджера як субєкт управління, що повинен розглядатися як система, з підсистемами психофізіологічного, психологічного, та соціально-функціонального характеру. Зміни, що відбуваються в Україні, ставлять нові вимоги до керівників усіх рівнів, а це передбачає появу покоління менеджерів з якостями адекватними вимогам соціально орієнтованого ринкового господарства. У пятому, заключному розділі "Етносоціальні особливості соціального управління" автор розглядає менталітет в системі цінностей соціально-адекватного менеджменту, ментальну базу України, ментальні особливості української нації як чинника адекватного соціального управління. Низка чинників сформувала "українську" психіку, викликавши до життя такий стереотип поведінки як скритність - реакція на тиск обставин, домінування малих груп над великими спільнотами, послаблення екстравертної поведінки. Цей архетип сприяє формуванню емоціонально-чуттєвого компонента українського менталітету, "провокує" прагнення "типового" українця на перехід з більшої спільноти в затишну атмосферу малої групи.