Поняття охорони здоров"я як важливої складової соціального захисту, гарантії прав працівників. Спеціальні правила охорони здоров"я та працездатності на важких, небезпечних та шкідливих роботах. Державне соціальне страхування від нещасних випадків.
Аннотация к работе
РефератВиходячи зі змісту закону та інших зазначених вище нормативно-правових актів, більш доцільно, на нашу думку, замість терміна «охорона праці» у вузькому розумінні вживати термін «охорона здоровя працівників на виробництві», оскільки фактично метою таких заходів є саме охорона здоровя працівника, збереження його працездатності на виробництві під час виконання трудових обовязків. Такий стан охорони здоровя на виробництві пояснюється передусім важким економічним становищем держави, а також іншими обєктивними і субєктивними причинами, які полягають у зносі основних виробничих фондів, у тому, що немає зацікавленості власників у поліпшенні умов і безпеки праці, в некомпетентності більшості персоналу в питаннях охорони здоровя, в низькій трудовій і технологічній дисципліні, в недостатній ролі органів нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю й охорону здоровя у процесі праці. Для цього передбачається: завершити формування системи управління охороною праці на регіональному і виробничому рівнях для підприємств, установ, організацій усіх форм власності, видів діяльності; здійснити перегляд законодавчих і нормативних актів з питань охорони праці з урахуванням вимог нормативних актів Європейського Союзу; прийняти законодавчі акти про обєкти підвищеної небезпеки і про безпеку промислової продукції; перейти до територіально-галузевого принципу здійснення державного нагляду за охороною здоровя в процесі праці; забезпечити стабільне фінансування заходів щодо питань охорони здоровя тощо. На час припинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або обладнання органом державного нагляду або службою охорони праці працівникам гарантується збереження місця роботи. За роботу зі шкідливими і важкими умовами праці працівникам надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до 35 календарних днів, за Списком виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 p.