Проблема соціального захисту окремих категорій сімей. Аналіз законодавства України щодо надання соціальних виплат, пільг та інших гарантій одиноким матерям та недоліки його правозастосування. Поняття малозабезпеченості і бідності, критерії їх визначення.
Аннотация к работе
Соціальний захист одиноких матерів: аналіз основних положень законодавстваСлід зазначити і те, що сформована система державної матеріальної підтримки сімей в Україні є недосконалою, оскільки: 1) встановлені розміри державної соціальної допомоги окремим категоріям громадян не завжди відповідають фактичним потребам у соціальній підтримці більшості сімей; 2) окремі види соціальної допомоги надаються без урахування доходів отримувачів; 3) відсутні системи оцінювання впливу надання державної соціальної допомоги населенню на подолання бідності та інформаційна база даних про потенційних отримувачів такої допомоги; 4) процедура призначення окремих видів державної соціальної допомоги є невиправдано складною, потребує від громадян значних втрат часу та енергії на збирання і подання численних довідок і документів; 5) рівень поінформованості населення щодо можливості отримання державної соціальної допомоги є недостатнім тощо [3-4]. Основним нормативним актом, що встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімям з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сімї, її доходів та віку дітей, є Закон України «Про державну допомогу сімям з дітьми» [8]. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» [8] право на допомогу на дітей мають одинокі матері, які не перебувають у шлюбі, одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матері) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновителя) дитини. У преамбулі Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» [8] зазначено, що «Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім ’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сімям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення». Аналіз положень Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» [8] дозволяє зробити висновок, що «достатнім життєвим рівнем» законодавець вважає допомогу на дітей одиноким матерям, яка, наприклад, у 2006 році визначалась як різниця між 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сімї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш ніж 10 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та становила на дитину до 6 років 209 грн, на дитину від 6 до 18 років - 268 грн; у 2008 році максимальний розмір такої допомоги було підвищено до 30 % прожиткового мінімуму і становив, відповідно, 426 грн на дитину до 6 років і на дитину від 6 до 18 років - 511 грн [3, с.