Сутність, форми, види і призначення соціального захисту населення, джерела та механізм його фінансування. Аналіз складу і структури системи соціального захисту населення в Україні, оцінка динаміки соціальних виплат і гарантій, шляхи її вдосконалення.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана Кафедра фінансів КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Фінанси» Тема: Соціальний захист населення та його фінансове забезпечення Київ - КНЕУ - 2012 Зміст Вступ Розділ 1. Основи організації системи соціального захисту населення в Україні Розділ 2. Проблеми фінансування соціального захисту населення в України та шляхи їх вирішення Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ На сучасному етапі економічного та соціально-політичного розвитку забезпечення належного функціонування системи соціального захисту населення країни входить до першочергових завдань держави. Україна посідає 83-є місце за рівнем розвитку суспільства, опустившись за останній рік на 7 сходинок рейтингу. оцінити динаміку соціальних виплат і соціальних гарантій. запропонувати можливі шляхи вирішення виявлених проблем. У цьому ж словнику є і інше визначення: соціальний захист - це певні види колективного забезпечення, мета яких - підтримання добробуту людей, а також безпосередня допомога особам у складних життєвих ситуаціях, запровадження превентивних механізмів, спрямованих на запобігання виникненню таких ситуацій [6, c. Симигіна Т.В. у навчальному посібнику наводить таке визначення даного терміна: соціальний захист означає сукупність соціальних і юридичних гарантій, метою яких є забезпечення державою для кожного члена суспільства реалізації його основних соціально - економічних прав, передовсім права на рівень життя, необхідний для нормального відтворення та розвитку особистості. Система соціального захисту населення спирається на такі принципи: - пріоритетності; - законодавчого визначення основних соціальних гарантій; - загальнодоступності і гарантованого рівня соціального забезпечення найнагальніших життєвих потреб для всіх громадян; - визначення рівня наданих гарантій на підставі соціальних нормативів; - законодавчого встановлення розподілу відповідальності між державою, роботодавцями та працівниками щодо забезпечення гарантій із соціального страхування; - забезпечення непрацездатному населенню рівня життя, який відповідає встановленому законом прожитковому мінімуму; - відповідності основних засад соціального захисту рівню соціально-економічного розвитку держави; Право на соціальний захист і соціальне забезпечення гарантується ст. 46 Конституції України. У системі страхового захисту України можна виділити такі організаційно-правові форми [див. рисунок 1.1]: 1) державна соціальна допомога; 2) загальнообовязкове державне соціальне страхування; 3) недержавне соціальне забезпечення; 4) соціальні гарантії; Розкриємо коротко суть кожної з цих форм. Перша група - це допомоги, які виплачуються замість втраченого з поважної причини заробітку. Такі допомоги надаються протягом нетривалого часу в розмірі, який близький до середньомісячного заробітку або співвіднесений із розміром прожиткового мінімуму. Характер призначення допомог цього виду виключає можливість їх отримання одночасно із заробітною платою, хоча і допускає виплату одночасно з пенсією. Але починаючи з 2010 року ситуація змінилася країна зазнала фінансової кризи в наслідок якої економіка всієї країни зазнала скрутних змін. Адже велика частина коштів йде на покриття дефіциту Пенсійного Фонду [див. Рис. 2.1], чинна система соціального захисту, і насамперед пільг та субсидій, не забезпечує належного рівня підтримки найнезахищених верств населення, незважаючи на зростання питомої ваги видатків зведеного бюджети на зазначені цілі. Основною та принциповою передумовою здійснення страхових виплат, надання соціальних послуг потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань є своєчасна та вповному обсязі сплата страхувальниками страхових внесків до Фонду. Починаючи з 2011 року ситуація щодо загально обов’язкового соціального страхування зазнала змін [див. Недержавні пенсійні фонди(НПФ)діють в Україні з 2004 року.