Особливості виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування в прийомних сім’ях. Дослідження рівня обізнаності молоді щодо особливостей функціонування дитячих будинків сімейного типу в Україні. Технологія створення прийомних сімей.
Аннотация к работе
Соціальний супровід прийомних сімей Дипломна робота Зміст Вступ Розділ 1. Особливості виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування в прийомних сім’ях 1.2. Організаційні засади здійснення соціального супроводу прийомних дітей та прийомних сімей 2.1. Дослідження рівня обізнаності молоді щодо особливостей створення та функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу в Україні 2.2. На сьогоднішній день в Україні в умовах економічної кризи, політичної і соціальної нестабільності, радикальної соціально-культурної трансформації постає проблема щодо необхідності розробки нових форм утримання та виховання дітей, які перебувають у особливо складних і дискомфортних умовах. Переважна більшість цих дітей влаштовані в інтернатні заклади. Дитина в державних закладах отримує комплекс освітніх, медичних, соціальних послуг, але спостерігаються значні відхилення у процесі її соціалізації, які проявляються у відсутності навичок самостійного життя, невмінні самостійно будувати стосунки у сімї та відкритому колективі. Діти повинні зростати в сімях рідних батьків, але коли це неможливо, альтернативою біологічній родині може слугувати інша сімя. За їх пріоритетністю перелік такий - усиновлення, опіка (піклування), прийомні сімї, дитячі будинки сімейного типу. Під час перебування дитини у прийомній сімї держава не тільки фінансує, а й контролює утримання і виховання дитини, надає допомогу у її розвитку, соціалізації, організовує соціальний супровід сімї та дитини. В цьому напрямку працюють відомі науковці Г. Бевз, А. Капська, В. Кузьминський, С. Мещерякова, О. Нескучаєва, І. Пєша , І. Трубавіна, Н. Комарова та інші [15; 16; 17]. Мета дослідження - здійснити теоретичний аналіз проблеми створення прийомних сімей та визначити організаційні засади соціального супроводу прийомних дітей та прийомних сімей. 2) Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка. Над досягненням цієї цілі працюють Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту, Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини спільно з Державною соціальною службою для сім’ї, дітей та молоді та іншими органами влади. Ті, хто взяли дітей у прийомну сім’ю, є прийомними батьками, а влаштовані в сім’ю діти - прийомними дітьми. В прийомну сім’ю можна взяти дитину, вражену ВІЛ-інфекцією, тоді як до ДБСТ це неможливо. Влаштування в родині дітей з таким діагнозом потребує проходження прийомними батьками та спеціалістами, які здійснюють соціальний супровід, відповідної підготовки. Особливістю прийомної сімї як альтернативної форми сімейного влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, є те що: 1) дитина, яка виховується в прийомній сімї, не позбавляється статусу дитини - сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, за нею залишаються всі пільги передбачені законодавством для таких категорій дітей; 2) кандидати в прийомні батьки обовязково проходять курс підготовки, розрахований на осмислення батьками проблем, повязаних із приходом в сімю нового вихованця, опанування соціального статусу - вихователя прийомної дитини; 3) прийомні батьки у вирішені проблем прийомної дитини співпрацюють з соціальним працівником, який здійснює соціальний супровід прийомної сімї. Прийомними батьками можуть бути працездатні особи, які перебувають у шлюбі, крім випадків, коли хоча б одна з них: o не пройшла курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки; o визнана в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатною; o позбавлена батьківських прав; o колишній опікун (піклувальник, усиновитель), позбавлений відповідних прав за неналежне виконання покладених на нього обовязків; o за станом здоровя не може виконувати обовязки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну а наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психоcоматичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства) [22]. Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, в обовязковому порядку мають пройти навчання, організоване обласними центрами соціальних служб для сімї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за програмою, затвердженою Міністерством у справах молоді та спорту. Кандидати у прийомні батьки подають до органу, який утворює прийомну сімю, такі документи: o заява кандидатів у прийомні батьки про утворення прийомної сімї; o копії паспортів кандидатів у прийомні батьки; o довідка про склад сімї (форма N 3); o копія свідоцтва про шлюб; o довідка про стан здоровя кандидатів у прийомні батьки та членів сімї, які проживають разом з ними (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра); o довідка про доходи потенційної прийомної сімї; o довідка про проходження навчання кандидатів у прийомні батьки і рекомендація центру соціаль