Земля як засіб актуалізації суспільних відносин. Компаративний соціально-філософський аналіз поглядів на землю, земельні звичаї. Виявлення специфічних рис земельних відносин в сучасних і традиційних суспільствах; шляхи їх розвитку і трансформації.
Аннотация к работе
Соціальний стан та земельні відносини в традиційних і сучасних суспільствахЩоб її використовувати, необхідно спочатку укласти союз з її невидимими зберігачами, оскільки, будучи породженими Землею, пращури йдуть в Землю, тоді як обробка Землі вносить до неї їх слова, перетворюючи цілину простий фізичний простір в олюднене і усуспільнене середовище. Пращур, що заснував сільську общину, як би уклав такий союз з могутніми силами, що опікають Землю; він передає по спадку цю свою функцію «земельним старшинам», які володіють певною владою над людьми через їх владу над землею. Рівним чином перехід на нову ділянку землі вимагає обовязкового укладення союзу із Землею: прихід групи іммігрантів на цей простір, зайнятий нащадками тих, хто уклав союз із Землею, супроводжується віддачею жінки: «старшина Землі» віддає свою дочку в дружини предводителеві тих, що знов прийшли, закріплюючи подружнім союзом священний союз із Землею [6, с. Оскільки володіння землею і користування її плодами органічно повязані з ієрархією суспільних (груп і обумовленими цим статусами кожної групи, індивідууми можуть претендувати лише на земельні права, обумовлені рівнем їх компетенції, і за умови, що попередній володар припинив користування землею). Ле Руа, атрибути перед колоніальної передумови, вигаданої західними юристами, можуть бути резюмовані в наступній парадигмі: тоді як, згідно оригінальної цивілістської концепції, право власності є індивідуальним, непорушним, абсолютним, винятковим і вічним, в звичайному земельному праві земля розглядається як нерухоме майно, на яке розповсюджується колективне право власності, згідно якому земля є невідчужуваною, а земельні права тимчасовими, обмеженими і відносними [4, с.