Соціально-політичні, виробничі, побутові, культурні явища і процеси в українському селі в часи СРСР. Політика компартійної номенклатури перевлаштування українського села. Причини кризових явищ в аграрному секторі економіки наприкінці 1980-х років.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наукЗахист відбудеться “15” січня 2003 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.08.051.14 у Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49050, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету (Дніпропетровськ, вул. У дисертації розглядаються соціально-політичні, соціально-виробничі, соціально-побутові, соціально-культурні явища й процеси, що відбувалися в українському селі впродовж трьох останніх десятиліть існування тоталітарного режиму в СРСР. Автором диссертации в этой связи выявлены в “социалистическом” украинском селе и колхозно-совхозной системе производства некоторые признаки феодальной общественно-экономической формации, среди них: низкая политическая культура сельского населения, рудименты крепостного права, отсутствие основных гражданских прав и свобод, относящихся к важным завоеваниям буржуазного общества. Словом, несмотря на благие цели коммунистических теоретиков, правильные на первый взгляд декларации представителей компартийной номенклатуры и даже ее определение достижения в социальном переустройстве украинского села, в исследуемый период в Украинской ССР так и не удалось решить острые социальные проблемы села.Причому поняття первинності означає не тільки очевидний факт первородства села, народження міста в сільському лоні, але й виконання селом своїх іманентних функцій: забезпечення людей продуктами харчування, промислового виробництва - сировиною; захист екології міста від руйнування промисловістю, амортизація наслідків демографічних спадів для промисловості, відтворення культурних, побутових і моральних традицій, вдосконалення генофонду міського населення й усієї нації тощо. Радянська тоталітарна держава, в якій влада належала партійній бюрократії, так званій номенклатурі, свідомо використовувала село і сільське господарство як своєрідних донорів формування бюджетних надходжень, будівництва міст, проведення політики індустріалізації, створення військово-промислового комплексу. Передусім слід пробудити громадський інтерес до соціально-економічних проблем села і переконати суспільство в необхідності концентрації зусиль для виведення сільського господарства з глибокої кризи, створення для цього на селі належних культурно-побутових умов життя. Адже висвітлення минулого нашого села сприятиме формуванню й у так званої політичної еліти, й у широкої громадськості почуття поваги до хлібороба, усвідомлення величезного боргу, який треба обовязково віддати селу за неоплачену працю й бідування його жителів упродовж багатьох років. Обєкт дослідження даної дисертаційної роботи ? українське село, що розглядається як: а) сукупність населених пунктів, які не відповідають критеріям, що встановлені для міських поселень, і жителі яких зайняті переважно сільським або лісовим господарством; б) сільська місцевість, де в досліджуваний період проживала значна частина населення республіки (у 1959 р.Автор дисертації переконаний, що не можна ігнорувати наукову спадщину радянських істориків, які на основі ретельно відібраного фактичного матеріалу показали всі позитивні процеси та явища, що відбувалися на селі за радянських часів, зокрема зростання добробуту, соціальної захищеності, освітнього рівня людей. Зокрема, В.П.Михайлюк, провівши у своїй монографії та докторській дисертації історичний аналіз багатьох історичних і економічних праць, програм ряду сучасних політичних партій, чітко визначив соціальні причини кризи сільськогосподарського виробництва в Україні напередодні краху СРСР. С.М.Тимченко здійснив ґрунтовний аналіз демографічних чинників занепаду українського села й дійшов висновку, що в 1970-1980-ті роки через хибну соціальну політику режиму набули катастрофічного характеру і стали некерованими такі явища, як зниження чисельності сільського населення, постаріння сільських працівників, скорочення сільських населених пунктів тощо. Крім того, Україна змушена була виконувати навязані центром завдання щодо наповнення союзного продовольчого фонду за будь-яку ціну, в тому числі й ціною нехтування виконанням програми соціального розвитку самого села. Оскільки основні опубліковані збірки джерел (документи КПРС, статистичні збірники, твори державних керівників тощо) вже більш-менш ґрунтовно проаналізовані попередниками, автор дисертації зосередив увагу на характеристиці архівних документів, які аналізуються за такими групами: довідки та інформації партійних, радянських, профспілкових, комсомольських функціонерів, державних службовців, написані у звязку з розглядом питання соціально-економічного розвитку села у відповідному керівному органі; Автору вдалося знайти архівні документи, які засвідчили: селяни, які залишили село без дозволу, розшукувалися і поверталися додому міліцією.Саме останній із зазначених осіб у своїй відомій брошурі “Економічні проблеми соціалізму в СРСР” (1952 р.