Соціальний розвиток молодших школярів у групах подовженого дня - Автореферат

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИРобота виконана в Інституті проблем виховання АПН України. Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Алєксєєнко Тетяна Федорівна, Інститут проблем виховання АПН України, завідувач лабораторії соціальної педагогіки. кандидат педагогічних наук Киричок Віра Андріївна, Інститут проблем виховання АПН України, старший науковий співробітник лабораторії морально-етичного виховання. Захист відбудеться “18” грудня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м.Однак, в Україні з середини 90-х років ХХ століття не було здійснено жодного цілісного дослідження навчально-виховного процесу у групах подовженого дня, не визначено їх значення і специфіку роботи, виховний потенціал з урахуванням соціальної ситуації та перспектив соціального розвитку особистості в умовах сучасної школи. Таким чином, соціальна значущість проблеми, її недостатня теоретична й методична розробленість, потреби практики зумовили вибір теми дослідження: “Соціальний розвиток молодших школярів у групах подовженого дня”. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність соціального розвитку молодших школярів у групі подовженого дня забезпечується сукупністю таких умов: організацією спрямованої взаємодії дитини з вихователем та з однолітками в контексті різних форм продуктивної колективної діяльності; забезпеченням змістовного дозвілля учнів у позаурочний час на ГПД; педагогічної підтримки ініціативи молодших школярів вихователем групи подовженого дня. Для розвязання поставлених завдань було використано наступні методи дослідження: - теоретичні: аналіз філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної, методичної літератури з метою зясування сутності, змісту і структури поняття “соціальний розвиток особистості”, вироблення концептуальних підходів до розуміння феномену соціального розвитку молодших школярів і обґрунтування педагогічних умов цього процесу в групах подовженого дня, розробки критеріїв оцінки такого розвитку; ретроспективний аналіз для зясування генези становлення мережі ГПД в Україні і поза її межами; контент-аналіз нормативних документів, шкільних планів і програм з метою виявлення змісту та основних напрямів навчально-виховного процесу в ГПД сучасної школи; аналіз і синтез результатів експерименту; метод математичної статистики. емпіричні: педагогічне спостереження за навчально-виховним процесом у групі подовженого дня, спілкуванням, поведінкою, емоційними станами, особливостями прояву соціальної перцепції і рефлексії у молодших школярів; анкетування, опитування, інтервю учнів, вихователів, батьків (виявлення проблем роботи групи подовженого дня; ціннісних орієнтацій, інтересів, уподобань); бесіди, ігрові та ситуативні завдання, тестування (для визначення тих виховних заходів, які сприяють соціальному розвитку особистості); метод незакінчених речень та оповідань (виявлення ставлення до школи, класу, навчально-виховної діяльності, суспільно-корисної праці); соціометрія (зясування особливостей міжособистісних відносин у групі); метод створення ситуацій морального вибору (з метою виявлення рівня відповідальності).У першому розділі „Теоретико-методологічні засади соціального розвитку особистості” за результатами опрацювання філософської, психологічної, педагогічної та соціологічної літератури проаналізовано наукові погляди на сутність і зміст феномену соціального розвитку особистості, розкрито сутнісні характеристики цього поняття, його структуру, психолого-педагогічні передумови соціального розвитку в молодшому шкільному віці; досліджено історію становлення і розвитку ГПД у вітчизняному і зарубіжному досвіді, розкрито їх потенційні можливості у соціальному розвитку молодших школярів, функції і особливості психолого-методичної підготовки вихователів; зібрано статистичні дані щодо охоплення школярів мережею ГПД в Україні у динаміці; представлено і охарактеризовано різні типи класів ГПД; розкрито режим перебування в них учнів початкової школи, особливості навчально-виховного процесу і його нормативну основу. У структурі поняття “соціальний розвиток молодшого школяра” ми виокремлюємо наступні складники: потреби (фізичні, інтелектуальні, емоційні та соціальні); мотиви (інтереси, спонуки, соціальні та морально-етичні норми, соціальну перцепцію та соціальну рефлексію); активність (ініціатива, самоорганізація, самореалізація); досвід (позитивний або негативний); риси характеру (товариськість, відповідальність, самостійність і колективізм); спрямованість (ціннісні орієнтації, ставлення до дійсності, до інших та до себе); діяльність (навчальна, творча, рольова, спільна, ігрова) і взаємини (спілкування з ровесниками, школярами, педагогами, батьками).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ