Характеристика сучасного змістовного наповнення соціального простору суспільства та Інтернет-простору. Виявлення ступеню їх взаємодії. Історико-соціологічний аналіз просторової організації суспільства. Розгляд концепції соціального простору П. Бурдьє.
Аннотация к работе
Соціальний простір та інтернет-простір: ідентифікація сучасністюУ статті презентуються соціально-епістемологічні принципи дискурсивної практики існування сучасної" конфігурації філософських знань як способу співвідношення смислу та виявлення людського буття. Стверджується, що піднесенню інтелектуального рівня і розширенню діапазону ціннісно-світоглядних орієнтацій сучасної" особистості планетарно-космічного типу сприяє спектр філософських знань про природу (натурфілософія, пантеїзм і панпсихізм з його формами - анімізмом, гілозоїзмом, вченням про душу як субстанційну й динамічну основу світу, антропокосмізм (філософська антропологія, космізм, ноосферизм, філософія всеєдності) філософський енергетизм (енергія, енергетична взаємодія людини й природи, механізм енергообміну). It is confirmed that ascension of intellectual level and expansion of range of value-worldviewed orientations of modern personality of planetary-space type are assisted by the spectrum of philosophical knowledge about nature (natural philosophy, pantheism and panpsychism with his forms - animism, hylozoism, by studies about the soul as substation and dynamic basis of the world, antropokosmizm (philosophical anthropology, kosmizm, noosferyzm, philosophy of unity) philosophical enerhetyzm (energy, power cooperation of man and nature, mechanism of energy exchange).У контексті сучасних соціокультурних і глобалізаційних змін, у період зростаючої складності світу, мережевості, інтеркомунікації та комплементарності світу сучасна наукова спільнота дедалі більше уваги приділяє трансформаційним процесам та якісним реформаціям розвитку суспільства. Так, у межах власної концепції соціального простору вченим запропоновані нові для соціології поняття функціональних полів, капіталу, габітусу, за допомогою яких він аналізує структурізацію соціального простору суспільства з позицій статусно-економічної детермінації. Костельса) ми знаходимо обгрунтування структурації соціального простору, перш за все культурними чинниками, і розгляд обєктів простору в ракурсі їх знаково-символічної репрезентації, яка, маркуючи певні «значення», постає і культурним текстом, адекватна інтепретація якого можлива лише в контексті розгляду всієї знаково-символічної сітки соціокультурного виміру простору суспільства. Так, соціокультурний простір постає площиною функціонування міфів як ідеологем та міфологем, спрямованих на маніпуляцію соціальними обєктами з метою структурації простору у відповідності з інтересами владних кіл суспільства. 4) будь-який простір є обмеженням (іншими словами, простір не охоплює все мислиме і немислиме, а є тим, за межами чого існують інші простори);Підсумовуючи, варто зазначити, що в кордонах тотальної трансформації модерністської парадигми в постмодерністську суттєвих змін зазнає і соціальний простір суспільства з його економічною детермінацією і стратифікацією, все більше акцентуючи первинну роль культурного фактора і ставлячи питання щодо обєктивності феномену соціальної стратифікації як такої, про що ми вже зазначали вище [8].