Соціальний прогрес в контексті китайської філософії - Автореферат

СОЦІАЛЬНИЙ ПРОГРЕС В КОНТЕКСТІ КИТАЙСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇРобота виконана на кафедрі філософії Харківського університету Повітряних Сил, Міністерство оборони України. Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент Требін Михайло Петрович, Харківський університет Повітряних Сил, начальник кафедри філософії. кандидат філософських наук, доцент Дзьобань Олександр Петрович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри філософії Захист відбудеться „29” вересня 2005 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.702.05 при Харківському університеті Повітряних Сил за адресою: 61043, м.І, не дивлячись на деяку ефемерність ідеї соціального прогресу, людство жило цією метафорою. Людство, здійснюючи чергові кроки шляхом соціального прогресу, вимушене котрого разу визначатися з можливою парадигмою свого майбутнього, виробляти стратегію розвитку, яка б враховувала як найближчі, так і довгострокові результати можливих перетворень у буттєвій сфері. По-третє, обєктивними потребами дослідження китайської моделі соціального прогресу, оскільки саме Китай в кінці ХХ - на початку ХХІ століття продемонстрував світу достатньо ефективну модель модернізації суспільства, включення у світове господарське життя, що забезпечило постійне підвищення життєвого рівня китайського народу. Все це свідчить, що осмислення проблеми соціального прогресу дуже важливе для всього людства - вона достатньо гостра, актуальна, складна, багатопланова і комплексна. Основна мета дослідження - на основі комплексного аналізу ідей і підходів до соціального прогресу в китайській філософії і виявлення особливостей їх трансформації в умовах сучасного китайського суспільства запропонувати найприйнятнішу модель соціального прогресу для майбутнього.У першому підрозділі “Зародження концепцій соціального прогресу у стародавньокитайській філософії” обґрунтовано, що проблема соціального прогресу постійно знаходилася в центрі уваги китайської філософії, впродовж її тисячолітньої історії склалися різні підходи до трактування рушійних сил, форми прогресу і образу дії прогресуючої соціальної системи. Конфуцій, створюючи своє вчення про соціальний прогрес, привернув традиційне вірування в божественну силу Неба, яке виступає як направляюча сила, від якої залежить доля всіх жителів Піднебесної - від простого общинника до правителя. Показано, що конфуціанська модель соціального прогресу спирається на такі поняття, як чеснота, золота середина і людинолюбство, що складають в цілому правильний шлях (дао), якому повинен слідувати кожен, хто бажає жити у згоді з самим собою, з іншими людьми і з самим всесвітом. На основі соціально-філософського дискурсу, обґрунтовується оригінальність трактування соціального прогресу даосизмом (Лао-цзи, Бо І, Шу Ци, Ян Чжу та ін.) - задовольнятися елементарним прожитковим мінімумом і прагнути до первісної простоти вдач. У другому підрозділі “Розвиток концепцій соціального прогресу в китайській філософії від періоду Хань до династії Цин” обґрунтовано, що розвиток основних філософських концепцій соціального прогресу, базові конструкти яких були розроблені, перш за все, конфуціанством, даосизмом і легизмом, продовжувалося протягом всієї історії Китаю.У першому підрозділі “Людський вимір прогресу: особливості китайської системи мислення, поведінки і психології” обґрунтовано, що образ людини в Китаї традиційно осмислювався в категоріях спадкоємності й гомології між людиною і космосом. Соціально-філософський дискурс буттєвої укоріненості соціального прогресу в сучасному китайському суспільстві дозволив автору зробити висновок, що ядром традиційної китайської цивілізації є “духовна робота”, діяльність „мудрого, що не діє”, в якій сходяться свідомість і дія. Автор довів, що історія розробки моделі економічних реформ в імя соціального прогресу в Китаї свідчить про те, що в основу перетворення економіки був покладений принцип поступовості.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ