Визначення сутності й ґенезу соціального контролю як чинника розвитку суспільства. Дослідження форм та специфіки його здійснення в сучасних умовах. Характеристика ціннісних орієнтирів соціального контролю в стратегії державного будівництва в Україні.
Аннотация к работе
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Робота виконана в Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Кривега Людмила Дмитрівна, Запорізький національний університет, завідувач кафедри філософії. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Запорізького національного університету за адресою: 69063, м.Соціальний контроль є одним із головних чинників вирішення суспільних протиріч, оскільки має регламентувати і консолідувати діяльність усіх соціальних субєктів. Соціальна трансформація українського суспільства потребує вивчення сучасного стану суспільних відносин і вдосконалення існуючих організаційно-правових форм соціального контролю, методологічних принципів його функціонування. Соціальні перетворення, спричинені глобальними тенденціями світового розвитку та зміною підвалин суспільного устрою в Україні, вимагають розробки концептуальних засад нової парадигми соціального контролю. соціальний контроль суспільство ціннісний Від розвязання проблем соціального контролю залежить стійке, стабільне функціонування суспільства, темпи його подальшого соціально-економічного і духовного розвитку. Тому філософська рефлексія проблеми соціального контролю відкриває можливість на теоретичному і практичному рівнях створити підґрунтя для виявлення цінностей, що виступають орієнтирами контролюючої активності соціальних субєктів.Донині вкрай нечисельними є фундаментальні соціально-філософські дослідження феномена соціального контролю - як загалом, так і в контексті соціумів конкретно-історичного типу. Фактично відсутня філософська рефлексія понять, які характеризують соціальний контроль, процес його ґенези і функціонування, недостатньо висвітлена специфіка соціального контролю як форми активності сучасної особи та діяльності соціальних інститутів. У підрозділі 1.2 - “Методологічні засади соціально-філософського аналізу соціального контролю” - відзначено, що соціально-філософська проблематика соціального контролю досить широка і охоплює такі аспекти: 1. Дисертант визначає зміст і співвідношення таких понять, як „контроль” і „нагляд”, „соціальний контроль”, державний контроль”, „громадський контроль” тощо. Соціальний контроль в античному суспільстві поширювався через певну систему цінностей суспільства: найголовнішою цінністю була свобода, яка розумілась в двох головних аспектах: економічній незалежності, у праві володінні землею через участь у народних зборах, управлінні державою або воєнному житті; і в політичній незалежності - свободі від тиранії, в існуванні республіки.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні сутності соціального контролю як чинника розвитку та саморегуляції суспільства. Використання в дослідженні діалектичного, синергетичного, системного, феноменологічного підходів дозволило розглянути соціальний контроль як процес вирішення протиріччя між реальним станом соціальних процесів і нормативною формою, яка є загальнообовязковою в даному соціумі, як результат впливу стану організаційної культури суспільства на спрямованість і зміст реформування соціуму та соціальної активності особистості. Соціальний контроль є синергією діяльності держави та інституцій громадянського суспільства, спрямованою на раціоналізацію соціального буття, збереження цілісності суспільства, організацію колективних дій, що ведуть до гармонізації взаємовідносин людей між собою і з навколишнім світом. Соціальний контроль, виступаючи механізмом підтримки соціальної рівноваги і здійснюючи процеси саморегуляції суспільства, вдосконалюється разом із соціальними змінами, що відбуваються в суспільстві. Реалізуючи свої функції, соціальний контроль виступає фактором вирішення суспільних протиріч, у тому числі протиріч між завданнями демократичного розвитку соціальної системи та формами реалізації соціальних відносин, що існують сьогодні в українському суспільстві.