Чинники професійної соціалізації особистості в правоохоронній сфері. Сутність феномену професійної ідентифікації та його місце в процесі професійної соціалізації правоохоронців. Теоретичні підходи до визначення сутності та структури соціального капіталу.
Аннотация к работе
Харківський національний університет імені В. Н. СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ПРАВООХОРОНЦІВРоботу виконано у Харківському національному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України. Науковий керівник: доктор соціологічних наук, доцент Погрібна Вікторія Леонідівна, Національний університет „Юридична академія України імені Ярослава Мудрого” (м. Мечникова, завідувач кафедри соціології кандидат соціологічних наук, доцент Болотова Вікторія Олександрівна, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», доцент кафедри соціології і політології Захист відбудеться «26» жовтня 2011 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.15 у Харківському національному університеті імені В. Н. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н.Вирішення цих завдань можливе лише за умов високого рівня професіоналізму тих, на кого вони покладені, що може бути реалізоване завдяки проведенню дієвої кадрової політики, спрямованої на оптимізацію процесу професійної соціалізації правоохоронців. Тому в даній дисертації вперше пропонується комплексно розглянути феномен соціального капіталу правоохоронців та визначити можливості його використання для оптимізації процесу їх професійної соціалізації. У межах соціології проблемам дослідження соціального капіталу в різні періоди приділяли увагу представники різних наукових напрямків: П. Дослідженням проблем соціалізації, її форм та чинників традиційно займаються представники різних суспільних наук - філософи, психологи, соціологи. Хєлл та багато інших дослідників вивчали особистість на різних етапах її соціалізації.Обґрунтовано доцільність використання функціонального та інтеракціоністського підходів до аналізу поняття «соціалізація», оскільки саме вони дозволяють зрозуміти механізм засвоєння певної ролі (в нашому випадку професійної), коли завдяки ідентифікації з певними групами відбувається створення відповідної мотиваційної структури індивіда. У першому підрозділі першого розділу дисертації «Професійна соціалізація як наукова категорія» наводиться огляд наукових поглядів на природу та сутність поняття «соціалізація», які представлені в роботах науковців ХІХ - першої половини ХХ ст. та сучасних соціологів. Кульмінаційним моментом процесу професійної соціалізації особистості, що відбиває сутність взаємодії людини і професії, є професійний розвиток, котрий розглядається в роботі як фундаментальний процес зміни людини, пояснювальний принцип становлення професіоналізму і цінність професійного співтовариства. До першої групи віднесено субєктивні фактори, що включають особливість структури особистості субєктів соціалізації (потреби, інтереси, мотиви, ціннісні орієнтації, соціальні установки); обсяг індивідуального соціального капіталу правоохоронців; образ професії, що сформувався у свідомості майбутніх та чинних правоохоронців. Причому коли людина вийде з групи, вона втратить доступ до соціального капіталу цієї групи, хоча соціальним капіталом взагалі вона володіти буде, оскільки залишиться членом інших груп.Узагальнено результати проведеного дослідження щодо визначення впливу соціального капіталу на процес професійної соціалізації правоохоронців, що знайшло відображення у наступних положеннях: 1. Провідним механізмом професійної соціалізації є професійна ідентифікація, котру розуміють як процес солідаризації індивіда з певною професійною спільнотою, її ідеологією, соціальними символами тощо. Процес професійної ідентифікації правоохоронців передбачає ототожнення працівника з професійною діяльністю, професійною групою як персоніфікованим вираженням цієї діяльності та правоохоронною системою в цілому. Субєктивні фактори включають у себе особливості структури особистості субєктів соціалізації (потреби, інтереси, мотиви, ціннісні орієнтації, соціальні установки працівників правоохоронних органів); рівень їхнього соціального капіталу; образ професії, що сформувався в їхній свідомості. До обєктивних факторів належать особливості культури референтних груп та груп членства субєктів соціалізації; соціальний статус професійної групи, яка виступає обєктом ідентифікації; рівень соціального капіталу всіх вказаних груп (включаючи професійну).