Виявлення ролі соціального діалогу в частині регулювання трудових відносин і їх складових частин у галузі праці. Характеристика сутності регулювання трудових відносин в умовах соціального діалогу між профспілками, роботодавцями та найманими працівниками.
Аннотация к работе
СОЦІАЛЬНИЙ діалог як інструмент регулювання СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІМетою статті є аналіз понять «соціальний діалог», «соціальна влада» та їх впливу на регулювання трудових відносин в Україні. До складових елементів соціально-трудових відносин, крім основних класичних (охорона праці, соціальний діалог, захист трудових прав), належать також юридичний момент у процесі утворення заробітної плати, права користування наслідками праці працюючого та новими явищами, які інтенсивно розвиваються: міжфірмова та внутрішньофірмова мобільність тощо. 8, 9 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», примирна комісія утворюється за ініціативою однієї зі сторін, представники якої визначаються кожною зі сторін колективного трудового спору (конфлікту) самостійно, при цьому сторони колективного трудового спору (конфлікту) зобовязані надавати примирній комісії інформацію, необхідну для ведення переговорів, члени примирної комісії не мають права розголошувати відомості, що є державною або іншою захищеною законом таємницею. Керуючись Положенням «Про трудовий арбітраж», що затверджене Наказом Національної служби посередництва і примирення від 18 листопада 2008 року № 135, до трудового арбітражу можуть за згодою сторін передаватися спори, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо встановлення нових або зміни наявних соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання законодавства про працю [8]. Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 3 березня 1998 року № 137/98-ВР указує, НСПП утворена з метою сприяння поліпшенню трудових відносин і запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), їх прогнозування та сприяння своєчасному їх вирішенню, здійснення посередництва для вирішення таких спорів (конфліктів), крім того, передбачена відповідальність за порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) [9].