Визначення соціального діалогу у сфері праці як інституту трудового права, з"ясування сутності та змісту зазначеного інституту. Розробка пропозицій про закріплення норм інституту соціального діалогу у сфері праці в проекті Трудового кодексу України.
Аннотация к работе
Чанишева Г. І., доктор юридичних наук, професор, декан соціально-правового факультетуВперше в національному законодавстві було визначено правові засади організації та порядку ведення соціального діалогу в Україні з метою вироблення і реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин і забезпечення підвищення рівня та якості життя громадян, соціальної стабільності в суспільстві. Для позначення процесу визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей і прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, роботодавців і органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин у національному законодавстві застосовується термін «соціальний діалог». Так, у Великому енциклопедичному юридичному словнику соціальне партнерство визначається у двох значеннях: 1) система розвинених взаємозвязків між працівниками та роботодавцями, а також державою на засадах співробітництва, компромісів, узгоджених рішень з питань соціально-трудових відносин; 2) принцип соціальної політики держави, що забезпечує справедливість розподілу матеріальних ресурсів між сторонами соціальних відносин в умовах ринкової економіки [4, с. Клименчук, соціальне партнерство можна характеризувати як: а) правовий інститут, який є сукупністю норм права, що регулюють групу взаємоповязаних відносин між працівниками, роботодавцями та державою; б) правовий принцип, який відображає керівну ідею, характеризуючи закономірності узгодження інтересів субєктів соціального партнерства; в) суспільні відносини між працівниками, роботодавцями та державою, у яких кожен з їх учасників виступає носієм субєктивних прав і обовязків; г) правовий механізм регламентації соціально-трудових відносин [5,с. При визначенні поняття даної правової категорії потрібно враховувати те, що в національному законодавстві відбулася заміна терміну «соціальне партнерство» терміном «соціальний діалог», а також те, що у міжнародно-правовій практиці, зокрема в актах і публікаціях МОП, частіше застосовується термін «соціальний діалог», ніж «соціальне партнерство».До складу колективного трудового права, крім зазначеного інституту, входять такі інститути: правовий статус трудових колективів; правове становище профспілок, їх обєднань; правовий статус організацій роботодавців, їх обєднань; колективні угоди та колективні договори; вирішення колективних трудових спорів (конфліктів). Змістом зазначеного інституту є правові норми, що закріплюють поняття, основні принципи соціального діалогу, рівні та сторони, критерії репрезентативності для субєктів профспілкової сторони та сторони роботодавців, форми здійснення соціального діалогу, правовий статус органів соціального діалогу, контроль і відповідальність сторін соціального діалогу. На жаль, із книги 6 «Колективні трудові відносини» проекту Трудового кодексу України №1658 виключено окрему главу 1 «Соціальний діалог».