Розгляд соціального аспекту організації приватного продажу "літератури для народу" у Харківській губ. на зламі ХІХ—ХХ ст. Моральні зобов’язання торгівців у провінції. Актуалізація прилучення українського селянства до друкованого слова на зламі ХІХ-ХХ ст.
Аннотация к работе
Соціальний аспект торгівлі «літературою для народу» на зламі ХІХ-ХХ ст.Поруч із цим, зусилля інтелектуальної еліти були спрямовані на притлумлення та маргіналізацію в інформаційному просторі комерційного напряму «літератури для народу» (зокрема «лубочних видань»), що також стимулювало розвиток читацьких практик, але мало ринкову основу, більшою мірою відповідаючи смакам і запитам селян, аніж уявленням інтелігенції чи можновладців про те, що треба читати народу. Особливості торгівлі лубочними виданнями висвітлювали й симпатики «інтелігентної» народної літератури: невдалі експерименти з формою творів і методами їх поширення змушували звернути увагу на ефективне використання ділками - «лубочниками» - багатотисячної армії дрібних торгівців з продажу мільйонів екземплярів своїх видань [5; 6]. Виявлена у фондах Канцелярії Харківського губернатора та Харківської духовної консисторії Держархіву Харківської обл. низка документів, з клопотаннями про дозвіл стаціонарної та розносної торгівлі книгами, може слугувати одним з джерел вивчення соціального аспекту комерційного розповсюдження видань для селянства у Наддніпрянській Україні на зламі ХІХ-ХХ ст. Також для аналізу вибірково обиралися заяви представників інших верств населення, якщо в них містилися натяки на можливість поширення книжкової продукції серед селянства: ведення торгівлі у сільській місцевості чи у відвідуваних селянами міських торгових точках; планування продажів видів видань, призначених для «народу», цікавих для нього (серед них лубочні, у т. ч. духовно-моральні та дитячі, навчальні або просто «книги, схвалені Вченим комітетом Міністерства народної просвіти»), особливо в поєднанні з пропозиціями картин на папері чи металі та «відкритих листів» (листівок). Руденко у магазинах іграшок хотів торгувати «книгами, які відносяться до ігор», книжками про звірів та дитячими казками [13, 256].