Поняття терміну "соціальне виховання", роль держави в його організації. Основні функції соціального виховання: культурологічна, адаптаційна, інтегративна. Види та форми соціальної реабілітації. Поняття іпотерапії (лікування за допомогою верхової їзди).
Аннотация к работе
Соціальне виховання забезпечується суспільством та державою в організаціях, що спеціально створюються для його здійснення (школа, мережа позашкільних закладів, дитячі та молодіжні організації), а також в тих, де виховання не є провідною функцією (армія, виробництво, громадські обєднання). Основними функціями соціального виховання є: культурологічна (формування особистої культури індивіда), соціалізаційна (координація та керування шляхом виховання спрямованістю перебігу процесу соціалізації), адаптаційна (навчання ефективним моделям освоєння індивідом нових життєвих ситуацій), ціннісноутворююча (закріплення в поведінці індивіда соціально визнаних норм), інтегративна (акумуляція всіх виховних впливів соціального середовища). соціальний виховання реабілітація іпотерапія Сімейний рівень профілактики має на меті вплив на найближчий "мікросоціум" людини сімю, з метою попередження виникнення різноманітних проблем як для конкретної особистості, так і всієї сімї. Соціальний рівень профілактики сприяє актуалізації проблем, повязаних з окремими негативними явищами в суспільстві, а також зміні суспільних норм стосовно осіб, які за певних причин стали жертвами асоціальних моделей поведінки (наркозалежні, люди нетрадиційної сексуальної орієнтації, ВІЛ-інфіковані тощо). Соціальне середовище - оточуючий людину соціальний світ (соціум), який включає в себе суспільні (матеріальні та духовні) умови становлення, існування, розвитку та діяльності людей, які тісно повязані з суспільними відношеннями, у які ці люди включені.