Спрямованість занять музикою на соціалізацію школярів та залучення їх до національної музичної культури. Підвищення рівня професійної готовності вчителів до здійснення соціального виховання учнів засобами музики у масових, групових, індивідуальних формах.
Аннотация к работе
Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукНауковий керівник доктор педагогічний наук, професор, член-кореспондент АПН України Кузь Володимир Григорович, Уманський державний педагогічний університет, ректор Володимир Іванович, Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах; кандидат педагогічних наук, доцент, Шпак Валентина Павлівна, Полтавський державний педагогічний університет імені В.Короленка, доцент кафедри соціальної педагогіки. Захист відбудеться 15 жовтня 2003 року об 11.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.053.01 в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка (91011, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м.Тому одним із стратегічних завдань національного виховання, як визначено у Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ ст., є набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу; створення оптимальних умов для соціального виховання та соціального розвитку молодого покоління. Зокрема питання соціального виховання учнів засобами музики в школі нового типу не знайшло ще всебічного висвітлення в наукових працях. Такий підхід до виховного процесу має досить виразні хиби: по-перше, кожна дитина - це індивідуальність в особистісному розвитку й її входження в соціум - процес досить субєктивний і неповторний; по-друге, життя дитини - це постійна плинність, зміна, динаміка; по-третє, ігнорування динамічності особистості не дозволяла висувати певні вимоги до неї в майбутньому. У працях вітчизняних та зарубіжних вчених розглядались: проблема розвитку особистості в умовах життєдіяльності шкільного колективу (О.Глузман, Л.Гордін, Б.Кобзар, Є.Пустовойтов, Х.Лейметс та ін.), у процесі морального виховання (І.Бех, О.Богданова, В.Дряпіка), в умовах художньо-естетичної діяльності (В.Медушевський, Л.Нечепоренко, О.Рудницька та ін.); питання соціалізації особистості (В.Кабуш, М.Лукашевич, А.Капська, Л.Міщик, А.Мудрик, С.Савченко, С.Харченко, Н.Щуркова та ін.). Особливо важливими для нас стали дослідження, в яких проблема соціального виховання дітей розглядалася в різних аспектах (І.Звєрєва, А.Капська, М.Каган, Л.Коваль, М.Лукашевич, А.Мудрик, В.Слюсаренко, Ю.Сичов, С.Хлєбік), де йдеться про значення для людини та суспільства загальнолюдських цінностей, виховання соціальних якостей особистості, вироблення умінь та навичок соціальної поведінки тощо.У І розділі “Соціальне виховання учнів засобами музики як педагогічна проблема” дається змістовий аналіз соціального виховання учнів та стану соціально-музичної активності школярів сільської гімназії гуманітарно-естетичного профілю. Зміст поняття “соціальна активність”, визначення міри розуміння дітьми соціального значення музики дає змогу більш глибоко зрозуміти досліджуваний феномен, що проявляється в єдності афективного, когнітивного, аксіологічного і праксеологічного компонентів активності, які у свою чергу включають такі елементи: афективний - визначає міру виявлення емоційного ставлення особистості до музики соціального спрямування, наявність емоційного досвіду, здатність і спроможність отримувати насолоду від такої музики; На основі представлених вище показників нами були складені індивідуальні характеристики учнів школи нового типу та звичайної середньої школи з різними рівнями сформованості соціально-музичної активності, яка характеризує емоційне ставлення школяра до музики соціального спрямування; знання і розуміння ним подій, відображених у творах, здатність дати їм правильну оцінку, спроможність до адекватної оцінки соціальних явищ, відображених у музиці, вияв самостійності, ініціативи, творчості стосовно навколишнього соціального середовища. У ІІ розділі “Дослідно-експериментальна робота соціального виховання учнів засобами музики в школах нового типу (на прикладі школи мистецтв)” визначаються зовнішні і внутрішні умови та засоби і шляхи стимулювання соціально-музичної активності учнів, дається аналіз програм з музики, опис гімназії як чинника соціалізації учнів на селі. Основними завданнями формуючого експерименту були: виявити оптимальні умови, за яких соціально-музична активність школярів буде значно підвищуватись; визначити вплив експериментальної методики на підвищення рівня соціально-музичної активності школяра; оптимізувати вплив сімї на учнів за рахунок підвищення педагогічної культури батьків, надання сімї соціально-педагогічної та психологічної допомоги; виявити рівень взаємодії гімназії і сімї як партнерів у соціальному вихованні учнів.Соціальні зміни, які відбулися в Україні за останнє десятиліття, дозволили перейти від засад педагогіки авторитарної до національної, гуманної, демократичної, підпорядкувавши їй виховну мету, завдання, зміст, методи, форми, виховні ідеали.