Знайомство з проблемами створення цілісної системи ознак соціального сирітства. Розгляд способів виявлення факторів формування й поширення соціального сирітства у загальному соціокультурному контексті. Аналіз стратегій сучасних дітей різних категорій.
Аннотация к работе
Соціальне сирітство як соціокультурний феномен соціальний сирітство дітиУ якості доказу правомірності судження про те, що різні прояви дитинства визначені цілісною взаємодією соціально-економічних і ціннісно-культурних факторів, у праці аналізуються різні теорії, які умовно можна віднести до сфери історико-етнографічних досліджень: ідеї культурно-історичного змісту дитинства М.Мід, Б.Малиновського, К.Дюбуа, Р.Ферса, М.Фортеса, Дж.Уайтінга; ідея відповідності дитинства визначеним соціальним функціям, у якості одного з вікових етапів життя, яка належить Ф.Арієсу; концепція поділу історії дитинства на декілька основних періодів дитинства Л. де Мосса; концепції історичного походження періодів дитинства, що вміщені в роботах П.Блонського, Л.Виготського, Д.Ельконіна, а також історико-етнографічний підхід у межах „етнографії дитинства» І.Кона. В дослідженнях соціальне сирітство розглядається, в основному, в аспекті неблагополуччя, як родини, так і суспільства, поза характеристикою його стану в цілому в соціумі, поза визначеним соціокультурним контекстом пострадянського суспільства. У роботі соціальне сирітство досліджується в аспекті соціології дитинства, а саме дитинство розглядається в широкому соціокультурному контексті. Вивчення дитинства і соціокультурного сирітства як соціокультурного явища є доцільним тому, що дає можливість вивчати дитинство, і відповідно до цього, соціальне сирітство, більш поглиблено - розглядати не дитинство в соціумі, а сам соціум у світі дитинства.