Основні способи концептуалізації поняття "соціальне піклування": від морального обов"язку до правового визнання. Соціокультурні чинники конституювання ідеї соціального піклування. Особливості функціонування соціального піклування в умовах глобалізації.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКААвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук Робота виконана на кафедрі філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий консультант - доктор філософських наук, професор Ящук Тамара Іванівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри філософії. доктор філософських наук, професор Пасько Ярослав Ігорович, Донецький державний університет управління, професор кафедри соціології управління; Захист відбудеться 31 жовтня 2011 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.17 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01061, м.Різка зміна характеру та форм соціальних відносин, злам звичних стереотипів життєдіяльності, втрата багатьма людьми звичного соціального статусу, невизначеність перспектив розвитку як для суспільства в цілому, так і для кожного особисто, спричинили серйозні труднощі, з якими багато людей не можуть впоратись самостійно. Сьогодні соціальна підтримка є обєктом пильного дослідження представників багатьох сфер гуманітарного знання та предметом обговорення численних наукових конференцій, але у більшості випадків вона досліджується виключно в інституційному вимірі, акцентуючи увагу на підтримці, яка здійснюється державою у грошовій, натуральній формах, а також у формі соціального обслуговування у передбачених законодавством України випадках. Підсумовуючи вищезазначене, можемо зафіксувати низку чинників, які надають актуальності дослідженню: - по-перше, відсутність цілісного соціально-філософського аналізу соціальної підтримки як необхідної складової сучасного суспільства; по-третє, необхідність теоретичного переосмислення попереднього досвіду, визначення особливостей інноваційних процесів в суспільстві, які вимагають оновлення форм соціальної підтримки з урахуванням диференціації суспільства та змін його життєдіяльності в цілому. Для цілісного осмислення цієї проблеми запропоновано ввести в систему філософського аналізу поняття „соціальне піклування”, яке охоплює усі існуючі форми соціальної підтримки, що представлені як на рівні структур повсякденності, так і на рівні соціальних інститутів.У першому розділі „Соціальне піклування: методологічні засади дослідження” обґрунтовано доцільність введення поняття „соціальне піклування” як такого, що відтворює глибинну сутність людини в її соціальних звязках на рівні структур повсякденності і дає можливість виявити оптимальні шляхи вирішення соціальних проблем як на макрорівні, так і мікрорівні. Соціальне піклування характеризується як складне багаторівневе утворення, яке включає раціональне усвідомлення власної необхідності, глибокий гуманізм, і жорсткий прагматизм суспільства, чітку структурованість, системність на рівні держави, розвиток самодіяльності суспільства, здатність до солідарності, повагу до індивідуальності, сукупність ціннісних норм та моральність На основі аналізу еволюції ідеї соціального піклування показано, що воно як механізм попередження і усунення соціальних конфліктів і проблем, по-перше, не є штучно створеною конструкцією, а є онтологічною необхідністю соціальної взаємодії індивідів, яка обумовлена структурами повсякденності їхнього життєвого простору; по-друге, засадничою основою практики соціального піклування є природні права і свободи людини; по-третє, утилітарна цінність соціального піклування полягає в гармонізації соціального простору життєдіяльності людини і, по-четверте, сам обєкт соціального піклування розглядається нею не тільки як біосоціальна істота, а й як носій соціального потенціалу. соціальне піклування як суспільне явище, зявляється в суспільстві з моменту його існування: у різні часи свого розвитку воно допомагає своїм членам у різній формі відновлювати соціальну стабільність. Доведено, що громадянське суспільство створює умови для реалізації своїх функцій соціальним піклуванням, а соціальне піклування в свою чергу сприяє розвитку громадянського суспільства. „Соціокультурні чинники конституювання ідеї соціального піклування” складається з трьох параграфів „Соціальне піклування в контексті соціокультурного підходу”, „Соціальне піклування як специфічна форма соціальної підтримки” „Гендерний аспект соціального піклування”.Зокрема, обґрунтовано доцільність введення поняття „соціальне піклування” в соціально-філософський дискурс як інструменту дослідження системи соціальної підтримки. проаналізовано основні аспекти концептуалізації поняття „соціальне піклування”: від морального обовязку до правового визнання. Соціальне піклування розглянуто в трьох площинах: на рівні структури життєдіяльності суспільства, у просторі культури та функціонально-організаційному вимірі, варто зазначити, що попри дещо скептичне ставлення до нього, воно залишається вельми важливим явищем життєдіяльності суспільства.